Підрив росіянами Каховської ГЕС: наслідки для тимчасово окупованого Криму
За словами експертів, спричинена російськими загарбниками техногенна катастрофа принесе багато біди мешканцям Криму. На тимчасово окупованому півострові виникнуть проблеми з сільським господарством та забезпеченням водою населення; існує ризик погіршення епідеміологічної ситуації, поширення інфекційних захворювань. Нанесено шкоду водним та наземним екосистемам.
ЗАГАРБНИКИ УСВІДОМИЛИ, ЩО З ПІВОСТРОВА ЇМ ДОВЕДЕТЬСЯ ВТЕКТИ
Президент України Володимир Зеленський наголосив, що свідоме знищення Росією Каховського водосховища, яке критично важливе, зокрема, для забезпечення водою Криму, свідчить: російські окупанти усвідомили, що з півострова їм доведеться втекти.
«Наша країна знайде спосіб відновити нормальне життя на нашій землі після вигнання російських загарбників. Це стосується як води, так і всього іншого. Це стосується всіх наших регіонів – від Херсонщини до Дніпровщини, від Миколаївщини й до Криму», – сказав Зеленський.
Секретар Ради національної безпеки і оборони України Олексій Данілов зазначив, що підрив Каховської ГЕС найближчим часом унеможливить поставку води до Криму.
«Найближчі три, п'ять, десять років, до того часу, поки не буде відбудована ця дамба, постачання води в Крим буде просто фізично неможливим», – сказав він.
Постійна Представниця Президента України в АР Крим Таміла Ташева зауважила, що підрив Каховської ГЕС – катастрофа для всього півдня України, включно з Кримом.
«Найбільший вплив спустошення Каховського водосховища матиме на забезпечення питною водою та загалом систему іригаційних каналів. Лівобережжя Херсонщини, частково Запорізької області та Крим залишаться без дніпровської води. На регіон чекає продовольча криза та збідніння населення», – вважає посадовиця.
ЯК ЗМІНИТЬСЯ В КРИМУ СИТУАЦІЯ З ПРІСНОЮ ВОДОЮ
Гендиректор ПрАТ Укргідроенерго Ігор Сирота підтвердив, що внаслідок підриву Каховської ГЕС Північнокримський канал залишиться без води.
«У Каховському водосховищі не буде води, звичайно, що і в каналі не буде. І нам треба буде це питання вирішувати після деокупації дуже швидко», – сказав він.
Нагадаємо, російські загарбники пустили Північнокримським каналом воду на початку повномасштабного вторгнення, підірвавши гідротехнічні споруди на Херсонщині. Як розповів у коментарі Укрінформу професор кафедри екології Києво-Могилянської академії, координатор експертної мережі «Кримської платформи» Євген Хлобистов, після цього вода потрапила у непідготовлену нішу Північнокримського каналу, тому до Криму надходила забрудненою та з великими втратами.
- Північнокримський канал – відкрита споруда, до цього він не функціонував дев'ять років. Коли окупанти пустили воду, на дні каналу були тріщини розміром понад метр. Навіть до 2014 року випаровування при транспортуванні каналом складало близько 50%, а тут втрати виявилися взагалі фантастичними. Навколо каналу утворилося до 100 метрів заболоченої місцевості. Вода доходила до Джанкою дуже брудною, тягла за собою наноси. З урахуванням високої мутності очищувати цю воду було дорого, – зауважив Хлобистов.
За його словами, в окупованому Криму воду з Північнокримського каналу постачали фермерам.
Голова управління з правових питань та закордонних справ Меджлісу кримськотатарського народу, голова правління Кримськотатарського ресурсного центру Ескендер Барієв також зазначив у коментарі Укрінформу, що дніпровська вода в окупованому Криму йшла, зокрема, на потреби сільського господарства. Так, після її подачі кримські фермери почали сіяти рис.
- Цією культурою засіяли близько трьох тисяч гектарів у степовому Криму. Тепер посіви будуть знищені. Із сільським господарством на півострові виникнуть великі проблеми, – сказав Барієв.
За словами Євгена Хлобистова, із 22 великих водосховищ у Криму більшість наповнюється так званим «внутрішнім стоком»: під час осінньо-зимового періоду, весняних паводків, інколи – влітку під час злив; також за рахунок підземних вод. Загальний об'єм цих водосховищ – 399,4 млн м³. Наразі вони заповнені на 80%. Цієї води, підкреслює експерт, може вистачити для потреб населення на досить довгий період.
У той же час, зауважує Хлобистов, у Криму від початку окупації капітально не ремонтували комунально-побутову систему.
- Окупанти не витратили жодної копійки на розвиток комунально-побутової системи. Експлуатують старі мережі, які ще до 2014 року мали високий рівень зношеності. Тому виникають проблеми, пов'язані з експлуатацією зношеної системами каналізації, водозабезпечення і водовідведення, – зауважив експерт.
ПРОБЛЕМИ ПОСИЛЮЮТЬСЯ ЧЕРЕЗ РОСІЙСЬКИХ ЗАЙД І ВІЙСЬКОВИХ
Керівник проєкту в Інституті Чорноморських стратегічних досліджень Андрій Клименко також зазначає, що стан водопровідних мереж впливає на виникнення дефіциту води на півострові. Окрім того, за його словами, проблеми із водозабезпеченням виникають через те, що за роки окупації до Криму незаконно заїхало близько мільйона росіян. Для них почали будувати житлові райони: у Сімферополі, Севастополі, Євпаторії з'явилися нові 30-поверхівки.
За словами Клименка, суттєво впливає на ситуацію з водою військовий фактор. Так, на півострові значно зросло споживання води військовими частинами рф та військовими підприємствами.
Очевидно, що велике споживання води російським військовим контингентом, незаконне заселення півострова росіянами, зношеність комунальної інфраструктури створюють ризики для стабільного водозабезпечення в Криму. Інакше чому б окупанти так прагнули пустити на півострів дніпровську воду після того, як українська держава справедливо її перекрила навесні 2014 року? І зробили це чи не першочергово, окупувавши Херсонщину.
ЗАГАРБНИКИ ПОЧАЛИ ПОДАВАТИ ВОДУ ЗА ГРАФІКОМ
Як розповів Барієв, у тимчасово окупованому Криму після підриву росіянами Каховської ГЕС проблеми із водою вже розпочалися.
- Було обмеження подачі води у Сімферополі, Керчі, Феодосії, Джанкої – ці міста отримували воду саме із Північнокримського каналу. Також обмежують подачу води у маленьких населених пунктах. Проблеми з водою є і в Євпаторії. Окупанти звернулися до населення, щоб люди запасалися питною водою, почали постачати воду за графіком, – сказав Барієв.
Він зауважує, що загарбники наразі пояснюють проблеми з водою нібито засухою, ремонтними роботами тощо.
- Але за останні місяці в Криму було багато опадів. Окрім того, люди бачать, що після підриву Каховської ГЕС якість води стала гіршою, знизився тиск, – додав він.
Представник Меджлісу зазначає, що внаслідок проблем із водопостачанням, сільським господарством, а також транспортним сполученням на тимчасово окупованому півострові може виникнути продовольча криза.
- Зараз щось відбувається із так званим Кримським мостом. Загарбники постійно його перекривають, анонсуючи навчання. На ньому досі не працює одна автомобільна смуга. Окрім того, на опорах з'явилися тріщини. На це міг вплинути вибух у жовтні 2022 року або той фактор, що сам по собі цей міст ненадійний, його не можна було будувати в тому місці. Якщо міст із якоїсь причини перестане функціонувати, на півострові виникнуть великі проблеми із забезпеченням, – вважає Барієв.
НА ПІВОСТРОВІ ПІДВИЩУЄТЬСЯ РИЗИК ПОШИРЕННЯ ІНФЕКЦІЙНИХ ЗАХВОРЮВАНЬ
Як розповів Укрінформу старший науковий співробітник інституту зоології ім. І.І. Шмальгаузена Павло Гольдін, наслідки підриву росіянами Каховської ГЕС для тимчасово окупованого Криму та півдня материкової України будуть схожими. За його словами, йдеться про коротко- та довготермінові процеси, причому останні наразі спрогнозувати складно.
- Затоплені величезні території у гирлі Дніпра, природозаповідний фонд, Чорноморський біосферний заповідник. Повінь потрапила із акваторії Дніпровсько-Бузького лиману до північно-західної частини Чорного моря. Це шкодить наземним і водним екосистемам, загрожує тваринам і рослинам на суходолі, мешканцям лиманів, які є прилеглою частиною Чорного моря, – зауважує експерт.
Він додає, що з повінню до акваторії Чорного моря потрапляє мул, а з мулом – забруднювачі.
- Йдеться про різноманітні важкі метали, що накопичувалися десятиліттями. Також змиваються з полів пестициди різної дії. Деякі з них шкідливі для живих організмів. У будь-якому випадку, це джерело органічної речовини, що змінює біогеохімічний баланс моря. Цілком можливо, це спричинить вимирання певних видів живих організмів, зараз складно спрогнозувати, яких саме, – зауважив експерт.
Гольдін звертає увагу, що до морської води також потрапляють патогени різного походження.
- Це, зокрема, збудники такого гострого інфекційного захворювання, як лептоспіроз. Із відходами тваринництва також потрапляє токсоплазма, що викликає токсоплазмоз. Патогени також вимиваються зі зруйнованих могильників для худоби. Усе це становить небезпеку для західного узбережжя Криму, може викликати розвиток інфекційних захворювань у людей, тварин, – додає експерт.
За його словами, всюди, де встановлюватиметься законна влада, необхідно буде проводити аналізи довкілля.
Євген Хлобистов також зазначає, що внаслідок повеней на півночі тимчасово окупованого Криму підвищується ризик виникнення інфекційних захворювань, епідеміологічна ситуація може значно погіршитися.
Валентина Рингель
Фото з відкритих джерел
