Про зниження газових тарифів говорять вже не лише популісти
Прем’єр Володимир Гройсман планує обговорити з Міжнародним валютним фондом доцільність подальшого підвищення ціни на газ для населення. Додаткові аргументи в української сторони з’явилися, за його словами, через сприятливу цінову кон’юнктуру на європейських газових ринках. Нагадаю, напередодні керівництво НАК “Нафтогаз України” порадувало: компанія нині купує доволі дешеве “блакитне паливо”. Тож (щонайменше у короткостроковій перспективі) необхідності підвищувати ціну палива для внутрішніх споживачів немає. Зважаючи на це, глава уряду доручив керівникам "Нафтогазу" та Міністерства фінансів започаткувати робочу дискусію з представниками МВФ, аби переконати партнерів у можливості перенести запланований відповідно до взятих Україною зобов’язань на травень черговий етап “приведення цін на газ для побутових споживачів до ринкових умов”.
У “Нафтогазі” вважають покладені на компанію спецобов’язки рудиментом
Отже, в четвер глава правління "Нафтогазу" Андрій Коболєв повідомив, що у квітні ціна імпортованого газу опуститься нижче встановленого для населення рівня, затвердженого постановою Кабміну про ПСО (покладання спецзобов’язань із забезпечення населення та підприємств теплокомуненерго газом за регульованими пільговими цінами. – Ред.). Очікується, що навіть із урахуванням ПДВ і витрат на транспортування та постачання вартість газу не перевищить 8380 гривень за тисячу кубометрів, тоді як населення нині платить 8550 гривень за тисячу “кубів”.
У цьому зв'язку Коболєв запропонував Кабінету міністрів скасувати режим спецзобов’язань і відкрити ринок побутових споживачів для конкуренції між постачальниками. Посадовець нагадав: завдяки реформі газового ринку десятки компаній вільно купують паливо на європейських майданчиках і постачають його українцям. Окрім того, газ продають місцеві видобувачі і трейдери – всього на ринку зареєстровано кілька сотень торговців. Якщо встановити для усіх однакові “правила гри”, необхідність підвищення ціни на газ для населення “відпаде” сама собою. Інакше тариф суттєво перевищить ринкову ціну. (Нагадаємо, відповідно до умов Меморандуму про співпрацю між Україною та МВФ за новою програмою Stand-by, з 1 травня ціна на газ для населення повинна становити приблизно 9850 гривень за тисячу кубометрів, а з 1 січня 2020 року – може підвищитись до понад 12300 гривень). За таких обставин ситуація справді матиме доволі абсурдний вигляд – коли замість того, щоби зменшувати витрати на субсидування населення із Держбюджету, уряд штучно підвищуватиме ціну.
Андрій Коболєв також пропонує “скористатися моментом” для пришвидшення повної лібералізації постачання природного газу для усіх категорій споживачів. Зробити це, за його словами, можна вже з 1 квітня. Лібералізація передбачає скасування уже згаданого режиму ПСО та усунення наявних обмежень для зміни постачальника природного газу, до яких нині вдаються приватні газозбутові компанії-монополісти.
Натомість в уряді оптимізму керівництва “Нафтогазу” не поділяють. І намір відпустити ціни на газ “у вільне плавання” вважають передчасним. Прем’єр Володимир Гройсман воліє не поспішати і із скасуванням покладених на НАК спеціальних зобов'язань з продажу газу населенню та підприємствам теплокомуненерго. Глава уряду вважає, що поквапившись із ухваленням рішення, яке так активно лобіює Коболєв, ми можемо потрапити “у пастку". Оскільки після скасування обмеження у 8,55 гривень за кубометр, ніхто не заважатиме постачальникам продавати паливо як дешевше, так і дорожче цього показника – приміром, по 10 чи 11 гривень.
Скасування ПСО ≠ зниження цін
Експерт з енергетичних питань Андрій Герус заперечує тим, хто вважає, що скасування спецзобов’язань для “Нафтогазу” автоматично призведе до зниження вартості “блакитного палива”. “Навпаки – це може спровокувати різке зростання “газових” цін, оскільки тоді вже ніщо не обмежуватиме апетитів монополістів. У результаті – знову почне зростати заборгованість теплокомуненерго, що може спровокувати масові від’єднання від мереж газопостачання – навіть тих споживачів, які справно платять за використане паливо”, – вважає Герус.
“Хоча позиція “Нафтогазу України”, як суб’єкта господарювання, цілком зрозуміла: скасування спеціальних зобов’язань для НАК дуже вигідне, – наголошує енергетичний експерт Геннадій Рябцев. – Оскільки зараз компанія недоотримує мільярди гривень через те, що змушена продавати населенню і підприємствам теплокомуненерго газ за ціною, яка значно нижча вартості палива для промислових споживачів (перехід до єдиної ціни для населення й промисловості і уникнення таким чином субсидування комерційними споживачами неплатежів у комунальній сфері, нагадаємо – одна з вимог МВФ. Згідно з підписаним із Фондом Меморандумом, Україна має перейти до “уніфікованої” ціни з 1 січня 2020 року. – Ред.). При цьому уряд мав розробити спеціальний механізм компенсації недоотриманих “Нафтогазом” прибутків. Однак не зробив цього. Тож зараз ми стали свідками чергового протистояння між Кабміном, який, з-поміж іншого, повинен виконувати соціальні функції, і НАК “Нафтогаз”, що, попри наявність у назві слова “національна” (акціонерна компанія. – Ред.), уже давно переслідує лише власні бізнес-інтереси”.
Але за нинішніх обставин, уряд, на думку експертів, справді не може погодитись на скасування ПСО для компанії-монополіста.
“Скасування регулювання означатиме, що далі Укргазвидобування/Нафтогаз буде не зобов’язаний продавати паливо для потреб населення за якоюсь спеціальною ціною. І, по великому рахунку, взагалі не зобов’язаний продавати паливо для потреб населення. Таким чином, збутові компанії (і ті, що належать Фірташу, і підконтрольні “Нафтогазу”, і ті, які перебувають у власності інших акціонерів) мають знайти на ринку ресурс та продати його населенню. А із цим можуть бути проблеми”, – вважає Андрій Герус. І пояснює: зважаючи на те, що рівень оплати спожитого населенням палива ледве сягає 70%, постачальникам доведеться встановлювати доволі велику маржу при продажу ресурсу. За розрахунками експерта, до оптової ціни додаватимуть не менше 40% – лише за таких умов вдасться застрахуватися від ризиків неплатежів, девальвації гривні (оскільки за імпортований газ платять у валюті) і покрити додаткові адміністративні, юридичні та інші витрати. “Отже, оптова ринкова ціна на квітень 8380 гривень перетвориться на 11 732 гривень для кінцевого споживача у маленькому українському селі. Ця нова нерегульована вартість на 37% вища, від нинішньої регульованої ціни – 8550 гривень за тисячу “кубів”. З такою вартістю палива кількість неплатників знову зросте, тож постачальники змушені будуть знову “закладати” відповідні ризики у ціну... І спіраль може розкручуватися безкінечно. До того ж, все це – без врахування можливого зростання тарифів на транспортування газу, які не переглядалися із 2016 року”, – зазначає Адрій Герус.
“Термінова” лібералізація газового ринку ризикована
Також експерт сумнівається, що за умови збереження нинішнього статус-кво компанії “Нафтогаз” можна говорити про справжню лібералізацію ринку. Адже НАК контролює понад 75% видобування та 65% імпорту “блакитного палива”. Зараз “правила гри” для холдингу частково встановлює держава. Відповідно, “апетити” “Нафтогазу” вдається стримувати. В умовах же нерегульованого ринку йтиметься про очевидну та безсумнівну монополію та повну ринкову “владу”. Купити ресурс у великих обсягах можна буде лише у “Нафтогазу”. Також, за на думку Геруса, тоді вже ніщо не заважатиме монополістові вдаватись до таких методів “вибивання боргів” як від’єднання від газопостачання цілих міст. “Тож цілком ймовірно зрештою отримати “Смілу в масштабах країни”, – вважає експерт. (Нагадаємо, на початку опалювального сезону 2018-2019 жителі містечка Сміла на Черкащині залишилися без тепло- і гарячого водопостачання – через відсутність газу для експлуатації міських котелень. Адже компанія "Нафтогаз" відмовилася підписувати угоду на постачання палива з КП "Смілакомунтеплоенерго". Причина – борги у майже 86 мільйонів гривень, які накопичилися в період із 2010 року, коли котельні експлуатувало ТОВ "Сміла Енергоінвест". І лише після широкого розголосу у пресі, акцій протесту громадян та втручання Президента ситуацію врегулювали: міська влада і НАК підписали угоду про реструктуризацію заборгованості. І “Нафтогаз” під’єднав місто до газопостачання та підтвердив надання необхідних обсягів палива. – Ред.). “Тому, – робить висновок Андрій Герус, – за теперішніх умов жодний нормальний ринок газу в Україні неможливий. Більше того, у зв’язку із різким зростанням боргів/неплатежів за житлово-комунальні послуги (+ 93% за останні 13 місяців – до 62,4 млрд грн), ми тільки віддалилися від можливості створення нерегульованого конкурентного газового ринку”.
Це означає, що у разі лібералізації вже із квітня газовий ринок може проіснувати без особливих збурень максимум до початку наступного опалювального сезону. “Тоді ж цей крок може обернутися різким зростанням вартості палива для населення, що зробить цей ресурс взагалі недоступним не лише для частини домогосподарств (як зараз), а й майже для всіх українців, – прогнозує Геннадій Рябцев, – адже ціни прив’язані до так званого спотового (іншими словами – строкового) ринку. І вони вкрай нестабільні – часто змінюються та нерідко мають спекулятивний характер. Зараз, коли є надлишок газу, вони, зрозуміло, низькі, але щойно зросте попит і виникне ажіотаж, вартість палива може злетіти навіть у кілька разів”.
Що ж до анонсованих Володимиром Гройсманом переговорів з Міжнародним валютним фондом стосовно перенесення терміну чергового підвищення газових тарифів, то, на думку експертів, вони можуть принести результат. Водночас збалансування вартості газу для промислових і побутових споживачів – лише одна із умов укладеного між МВФ та українським урядом Меморандуму. Іще є низка інших вимог – як економічних, так і політичних. Усе це обговорюють у комплексі. Можливо, в питанні тарифів на “блакитне паливо”, зважаючи на нинішню кон’юнктуру на газових ринках, нам можуть піти на поступки. Але маємо бути готовими, що представники Фонду запропонують натомість більш жорсткі умови за іншими нашими зобов’язаннями, які задля продовження співпраці з міжнародною фінансовою інституцію доведеться виконувати.
Владислав Обух, Київ.
