Тема енергетичної безпеки України прогнозовано була серед основних під час 6-го Німецько-українського бізнес-форуму, який відбувся в Берліні 24 жовтня. Ніхто не має жодних сумнівів, що країна-терорист на ім’я Росія продовжить намагатися нищити українську енергетичну інфраструктуру та, як сформулював канцлер ФРН Олаф Шольц, «використовувати холод як зброю».
Отже, невипадково голова правління НАК «Нафтогаз України» Олексій Чернишов став одним із найбільш «затребуваних» учасників бізнес-форуму – як з боку колег, так і журналістів. Усі хочуть знати, на що можна чекати в опалювальному сезоні 2023-2024, з якими показниками Україна входить у другу воєнну зиму та яку стратегію має на майбутнє. На ці та інші запитання Олексій Чернишов, який буквально випромінює впевненість, відповів в інтерв’ю Укрінформу.
МИ СТВОРИЛИ РЕЗЕРВ ГАЗУ НА ВИПАДОК ОЧІКУВАНИХ ОБСТРІЛІВ ЕНЕРГОСТРУКТУРИ
- Пане Олексію, ви впевнено заявили на панелі та журналістам на полях конференції, що «Нафтогаз» зможе пройти опалювальний сезон без імпорту газу. Але у випадку суворої зими та зростання спалювання газу для виробництва електрики, чи матиме змогу компанія все ж залучити імпортний ресурс?
- Хотів би наголосити, що ми системно підготувалися до цієї зими в частині накопичення об’єму природного газу, також ми не очікуємо, що ця зима буде особливо холодною. Тому це дає нам упевненість, що з точки зору запасів, а також за умови продовження видобутку українського газу ми будем цілком самодостатні.
- Але ж можуть бути додаткові виклики? Приміром, у ніч на 12 жовтня росіяни пошкодили ГРС на Харківщині, через що частина жителів області тимчасово лишилися без газу…
- Додаткові виклики – це збільшення електричної генерації за рахунок природного газу. Це може трапитися в результаті очікуваних обстрілів нашої енергетичної структури, які можуть призвести до додаткового споживання саме газу. Але такий резерв ми також створили. Тому за умови обмежених втрат ми проходимо цю зиму в частині такого ресурсу як природний газ.
ТРЕЙДЕРИ ДОВІРИЛИ НАМ НА ЗБЕРІГАННЯ 2 МІЛЬЯРДИ КУБІВ ГАЗУ
- Ви повідомили, що НАК збільшив цього року видобуток газу на 7 відсотків. Чи намагаються росіяни поцілити по об’єктах саме газовидобування?
- Росіяни фактично обстрілюють усі об’єкти… Нафтогаз працює, як відомо, в досить великій кількості енергетичних галузей. Це і видобуток нафти та газу, це переробка, це розподіл, це теплогенерація. Тому нам є за що турбуватись, але ми відповідним чином готуємося.
- Попри війну та всі пов’язані з цим ризики, є іноземні компанії, які зацікавлені зберігати газ у наших підземних сховищах. Чи можна говорити про зростання такої зацікавленості?
- Є зацікавленість зберігати природний газ в українських сховищах як у іноземних, так і в українських компаній.
Я хотів би зупинитися саме на іноземних компаніях, тому що фактично у цьому році нам вдалося мотивувати європейських трейдерів зберігати частину газу в Україні навіть під час війни. Це понад 2 млрд кубометрів природного газу, які вони у нас тимчасово зберігають. Ми, безумовно, повинні цей газ їм віддати тоді, коли це буде потрібно. Можливо, це станеться у грудні, можливо, це буде в березні, можливо, він залишиться до наступного року. Це залежатиме від кон’юнктури ринку, а також температурних показників. Ринок – це важливий показник.
Ці компанії доручили нам зберігати газ без додаткових гарантій, на власний комерційний ризик цих підприємств. Більше ніж 2 млрд кубометрів газу вартістю понад 1 млрд євро на сьогодні. За зберігання, закачку і підйом окремо нам також сплачують.
- Ми можемо назвати країни, компанії яких звернулися до вас?
- Це різні європейські країни, це десятки трейдерів, це «мейджори», як ми їх називаємо, великі компанії, які мають походження і швейцарське, і німецьке, і французьке, й італійське.
МИ НЕ ПОВИННІ НАРОЩУВАТИ БОРГИ
- Які перспективи врегулювання заборгованості підприємств теплової комунальної енергетики перед «Нафтогазом» за спожитий газ? Як можна запобігти накопиченню такої заборгованості?
- На жаль, ми з вами вже звикли до того, що борги переслідують енергетичну галузь. Неврегульовані борги, борги, які створені як наслідок певних політичних рішень, некомпенсованих дотацій, субсидій тощо. Я маю на увазі між підприємствами, урядом, муніципалітетами. На жаль, вони займають значну частину нашого портфеля.
Так, у нас тільки за напрямом комуненерго борги перед «Нафтогазом» сягають 95 млрд гривень. Це величезна сума. Це частина старих боргів і тих, які створилися за останні півтора року.
Я хотів би нагадати, що це борги за спожитий газ ще й за заниженою, врегульованою ціною. Це важливо.
Але ми маємо розпочати цей опалювальний сезон вчасно, забезпечити міста газом. Ми активно працюємо. Я особисто працюю практично кожного дня з мерами українських міст для того, щоби побудувати нормальну сучасну відповідальну систему взаєморозрахунків за спожитий газ. Ми не маємо нарощувати борги. Міста мають сплачувати за спожитий зараз ресурс і погашати старі борги.
ТІ, ХТО ПОТРЕБУЄ СУБСИДІЙ, ТАК ЧИ ІНАКШЕ БУДУТЬ ЇХ ОТРИМУВАТИ
- У своєму виступі ви акцентували кілька разів увагу на необхідності запровадження енергетичного ринку в Україні. Це може бути перспективою якого часу?
- Моя особиста думка полягає в тому, що чим скоріше ми це зробимо, тим буде краще. Цю зиму ми ще маємо пройти за умов регульованих тарифів, мораторію, який діє. Після цього ми маємо повернутися до цієї розмови.
- Споживачів, звісно, цікавить, чи не буде підвищення цін. Українців запевнили, що нинішньої зими цього не станеться. А що далі?
- Давайте подивимося, як буде розвиватися ситуація у країні. Безумовно, ми маємо захистити населення, захистити міста, тому передчасно про це говорити зараз. Але за умовної стабілізації соціально-економічного життя ми маємо провести цю реформу негайно.
Я б не сказав, що це обов’язково призведе до підвищення цін. Я кажу про ринкові ціни. Ціна – це така річ, що ринкові ціни можуть бути й нижчими.
Держава, безумовно, має захистити ті верстви населення, які цього потребують. Зараз вони отримують субсидії. Проблема в тому, що сьогодні ті, хто мають сплачувати і можуть дозволити собі сплатити ринкові тарифи, також сплачують регульовані ціни. Тобто ті, хто потребує субсидій, так чи інакше будуть їх отримувати, а ось ті, хто цього не потребує, мають платити ринкову ціну.
- Бізнес-форум проходить у Німеччині. Чи провели ви в Берліні якісь зустрічі? І загалом, яку допомогу чи підтримку «Нафтогаз» отримує від німецьких партнерів?
- Були зустрічі у відомстві канцлера, зустрічі з енергетичними компаніями.
Безумовно, сьогодні Німеччина відіграє стратегічну роль. Це країна, яка найбільше з Європейського Союзу допомагає Україні в усіх галузях. Це дуже важливо, тому під час зустрічей ми обговорюємо різні програми кооперації.
Також говоримо відверто і про пакет реформ. Говоримо про відновлення і розвиток, про енергоефективність, зелену енергетику, про взаємодію.
І не забуваємо при цьому, що Україна важлива з точки зору свого географічного положення. Більше говоримо навіть не про допомогу, а про залучення інвестицій.
Ольга Танасійчук, Берлін