Питання окупованої Росією Запорізької АЕС – найбільшої атомної електростанції Європи – було одним з головних під час березневого засідання Ради керуючих Міжнародного агентства з атомної енергії.

Ядерний наглядовий орган ООН закликав Росію до термінового виведення всього несанкціонованого персоналу, включно з військовими, із ЗАЕС та до негайного повернення станції під повний контроль України.

Але наскільки дієвими є ці резолюції МАГАТЕ? Чи є в агентства важелі для їх виконання і що вони значать для України та російського агресора?

І взагалі, чи відповідає цей міжнародний орган, який не вжив жодних обмежувальних заходів проти Росії та її ядерної держкорпорації Росатом, реаліям сучасності і чи здатний він до дієвого реагування на виклики сьогодення?

Власний кореспондент Укрінформу задав ці та інші питання на полях Ради керуючих МАГАТЕ у Відні очільнику української делегації, міністру енергетики Герману Галущенку. В інтерв’ю агентству міністр також прокоментував можливість запуску росіянами окупованої ЗАЕС та наслідки окупації станції для світової атомної енергетики і розкрив деталі щодо намірів України побудувати ще чотири блоки на Хмельницькій АЕС та відповів на питання, чи продовжуватиме Україна контракт на транзит російського газу.

РЕЗОЛЮЦІЇ МАГАТЕ ВАЖЛИВІ ДЛЯ ПОДАЛЬШИХ САНКЦІЙ ПРОТИ РФ ТА КОМПЕНСАЦІЙ

- Рада керуючих МАГАТЕ закликала Росію до термінового виведення всього несанкціонованого персоналу, включно з військовими, із ЗАЕС та до негайного повернення станції під повний контроль компетентних органів України. Але чи є в МАГАТЕ якісь важелі для забезпечення виконання цієї резолюції або ж це більше такий політичний сигнал про засудження російських дій та підтримку України?

- Безумовно, це – політичний сигнал, адже інструментів для імплементації цієї резолюції у МАГАТЕ немає. Але важливим є те, що документ містить дуже жорсткі та недвозначні формулювання, які не дають можливості інакшого трактування. Також в резолюції зазначено, що Росія проігнорувала відповідні заклики, які були зроблені раніше в документах МАГАТЕ.

Чому для нас це важливо? По-перше, ми тримаємо питання ЗАЕС на порядку денному, постійно його просуваємо.

По-друге, рано чи пізно ми повернемо ЗАЕС, і тоді постане питання компенсації за завдані російською окупацією збитки – наразі ми їх обсягу ще точно не знаємо, але все це буде пораховано. Такі документи, як резолюції, дають нам можливість потім вибудувати систему стягнення відповідних компенсацій з Росії за завдану шкоду.

Також резолюції МАГАТЕ – це важливий інструмент для впровадження у подальшому санкцій проти російської атомної енергетики. Адже в міжнародних документах чітко зафіксовані факти – усі порушення росіянами основних стовпів атомної енергетики.

ЗАПУСК ЗАЕС ПІД РОСІЙСЬКИМ КОНТРОЛЕМ ДУЖЕ МАЛОЙМОВІРНИЙ

- Ви сказали, що рано чи пізно ми повернемо ЗАЕС. А наскільки це взагалі можливо, що атомна електростанція може запрацювати під контролем держави-окупанта?

- Росіяни щось там заявляли про те, що вони намагаються запустити станцію. Але на сьогодні це дуже малоймовірно з технічної точки зору. Не кажучи вже про те, що тоді треба просто заплющити очі на безпеку.

Я не уявляю, як росіяни можуть подолати існуючі виклики та проблеми. По-перше, недостатньо води – внаслідок їхнього же терору та підриву Каховської дамби.

По-друге, стан обладнання. Ми бачимо, що на станції є витоки і що загальновизнані у світі стандарти безпеки не дотримуються. По-третє, на сьогодні у росіян немає можливості передавати вироблену на ЗАЕС електроенергію, адже існують лише лінії, які з'єднують станцію з українською енергосистемою.

Тому запуск ЗАЕС під російський контролем – це фантастичний сценарій. Але росіяни живуть не в межах стандартів безпеки, а в межах того, що є, умовно кажучи, команда полетіти на Марс. І вони будуть про це говорити – що ми полетимо, що ось вже зібралися. Тому треба розуміти: якщо вони отримали команду щось робити, то вони можуть і почати це робити. Але тут точно будуть технічні складнощі та проблеми із забезпеченням безпеки.

- А якою тут, власне, має бути позиція МАГАТЕ?

- Дуже добре, що в цій резолюції МАГАТЕ щодо Запорізької АЕС міститься чіткий перелік проблем, включаючи недостатність кваліфікованого персоналу, підтримку роботи устаткування, мінування території тощо. Тому МАГАТЕ має бити в набат. На станції перебувають на постійній основі інспектори агентства. Так, вони не можуть якісь дії росіян фізично зупинити, але вони мають говорити про те, що відбувається щось небезпечне.

Важливо, що, як мені здається, у пана Гроссі є чітке розуміння: якщо все так буде і далі, то кількість проблемних питань на ЗАЕС буде зростати в геометричній прогресії.

Адже зараз навіть не ситуація 2022-2023 років. Після зупинки станції у вересні почалася поступова деградація її стану – від хорошого до поганого.

НАЙБІЛЬША ПРОБЛЕМА ЗАРАЗ – ЯК ДАЛІ БУТИ З ЯДЕРНИМ ПАЛИВОМ

- Що є найважливішим з цих проблемних питань зараз?

- Ядерне паливо зараз – найважливіша проблема. Що з ним робити? Його термін експлуатації – шість років. Поза цим терміном, передбаченим заводом-виробником, не можна просто так експлуатувати паливо далі.

Для продовження експлуатації потрібно отримати від заводу-виробника підтвердження, що це – безпечно. На сьогодні у нас є два типи палива на Запорізькій АЕС: російської компанії ТВЕЛ та американської Westinghouse. Завод має взяти на себе відповідальність за безпечну експлуатацію понад встановлений термін. Але вірогідність того, що виробник дасть згоду, я оцінюю як дуже мінімальну.

Відповідно, якщо згоди на продовження експлуатації немає, то потрібно це відпрацьоване паливо – а воно знаходиться в активних зонах усіх шести реакторів – якось забрати. Як це зробити? Який персонал це зробить? І найскладніше питання: де буде зберігатися це відпрацьоване ядерне паливо?

Тобто проблемних питань дуже багато. Але ось ця ситуація з ядерним паливом – дуже серйозна. І таких питань з часом буде все більше і більше.

- Чи правильно я зрозумів, що термін експлуатації ядерного палива на ЗАЕС вже закінчився?

- Щодо американського – так, стосовно російського – то там є різні строки. Але проблема є, ми обговорювали її з Рафаелем Гроссі. І він це чудово усвідомлює.

РОСІЯНИ ВИВОДЯТЬ ТЕХНІКУ ІЗ ЗАЕС ПЕРЕД ПРИЇЗДОМ ГРОССІ

- Ви згадали про експертів МАГАТЕ на станції. Водночас, наскільки ми знаємо, вони не мають безумовного і негайного доступу до всіх об'єктів на територій станції. Наскільки проблемним є цей момент і як це впливає на об’єктивне розуміння Агентством ситуації на ЗАЕС?

- На жаль, коли експерти МАГАТЕ пересуваються по станції в супроводі російських військових, то, очевидно, що в них немає спроможності піти туди, куди їм не дозволяють. Так, вони щось бачать та чують, навіть коли їх не всюди пускають. Але щоб перевірити якісь критичні системи, їм потрібен доступ. Як це було, наприклад, з ситуацією на 6-му блоці, де стався витік, і експертів МАГАТЕ довго туди не пускали. Ми також знаємо, що кожного разу перед приїздом генерального директора МАГАТЕ росіяни виводять зі станції вночі важку техніку.

І якось вплинути на цю ситуації з відсутністю безумовного та негайного доступу для своїх експертів МАГАТЕ, на жаль, не має можливості.

Важливо втім продовжувати тиснути на те, щоб росіяни дотримувалися визнаних у всьому світі стандартів, у тому числі присутності експертів МАГАТЕ на атомних електростанціях. І знову ж таки: іншого вирішення ситуації, як те, що написано в резолюції – росіяни мають демілітаризувати станцію – не існує.

- Тема відновлення роботи ЗАЕС була головною під час зустрічі генерального директора МАГАТЕ з Путіним у Сочі. Як заявляв Гроссі перед візитом, він хоче почути від російської сторони її бачення, чи має намір Росія запустити станцію в роботу. Чи мали змогу обговорити з Гроссі його візит до Росії та розмову з Путіним?

- До теми запуску ЗАЕС треба ставитися дуже обережно. Багато країн під час виступів на засіданні Ради керуючих МАГАТЕ заявляли, що питання запуску станції є складним як у технічному, так і у політичному планах. Адже сьогодні, по факту, станція перебуває під контролем неліцензованого персоналу, який не може оперувати атомним об'єктом. Це – одна із ключових норм ядерної та фізичної безпеки.

Усім абсолютно очевидно, що станція – українська. І це зазначено в усіх, до речі, звітах МАГАТЕ. А отже, якщо на станції немає українського ліцензованого персоналу – а зараз ми вже фактично у такій ситуації, – то не може хтось інший оперувати цим атомним об'єктом.

І тут функція МАГАТЕ якраз є надзвичайно важливою – щоб вони не допустили порушення цих ключових принципів. Адже якщо якась людина, яка не має відповідної кваліфікації, чи без верифікації цієї кваліфікації, зайде і почне керувати атомною станцією, то світ, вочевидь, чекають загрози такого рівня, з яким він ще не стикався.

ІНЦИДЕНТ НА ЗАЕС МОЖЕ ЗУПИНИТИ РОЗВИТОК АТОМНОЇ ЕНЕРГЕТИКИ У СВІТІ

- Якраз хотів запитати про це: як інцидент із захопленням ядерного об’єкту, найбільшої АЕС у Європі, та загроза можливого ядерного інциденту на ньому може вплинути на розвиток атомної енергетики у світі загалом?

- Це може просто зупинити її розвиток.

Думаю, зараз ще не всі країни це усвідомлюють. Дехто думає, що ця ситуація із ЗАЕС, інцидент на ній їх не зачепить. І при цьому вони будують атомну енергетику чи мають відповідні плани. Але це – велика помилка. Адже ренесанс атомної енергетики може закінчитись на Запорізькій атомній електростанції.

Як він потужно почався, так само він швидко і закінчиться. Якщо на ЗАЕС станеться інцидент, навіть не в масштабах всіх шести блоків, то це може зупинити взагалі розвиток індустрії.

Атомна енергетика вимагає досить великих інвестицій у свій розвиток. Чи буде хтось інвестувати гроші в атомну енергетику, якщо немає відповіді, як у подальшому цей актив буде захищатися? Як буде забезпечено захист малих модульних реакторів, над технологією яких зараз працює весь світ?

Тому мені здається, що важливість впливу цього питання на глобальний розвиток атомної енергетики недооцінюється.

До того ж, якщо поглянути на декларацію кліматичного саміту COP-28 в Дубаї минулого року, то там дуже чітко прописано, що без збільшення в три рази атомної енергетики в світі до 2050-го року ми не досягнемо мети зеленого переходу.

ПОТРІБНО ТРАНСФОРМУВАТИ МАГАТЕ У ПОТУЖНІШИЙ ОРГАН З БІЛЬШИМ ФУНКЦІОНАЛОМ

- І при цьому реакція цивілізованого світу, МАГАТЕ передусім

була дуже слабкою на цей ядерний тероризм Росії, на захоплення атомної станції…

- На засіданні Ради керуючих часто звучало, що МАГАТЕ, якщо дивитись на статут агентства, – це більше орган, який відповідає за технічні питання. І це, до речі, постійно використовують росіяни, заявляючи, що не треба "політизувати" діяльність МАГАТЕ.

Але у нас ситуація інша. Усі проблеми, які сьогодні є на ЗАЕС, вони ж виникли не тому, що Україна щось не зробила, не забезпечила чи не дотрималася. І у тому ж звіті МАГАТЕ, який виносився на Раду керуючих, міститься також аналіз і щодо інших українських атомних електростанцій, в якому чітко зазначено, що на цих АЕС всі вимоги забезпечено та дотримано.

Тому виникає питання: а що сталося із Запорізькою АЕС? Чому "раптом" там стільки порушень та проблем?

Ось чому ми говоримо, що усі ці проблеми – це наслідки російської війни, агресії та окупації. І позиція "не політизувати", бо це нібито не має відношення до мандату МАГАТЕ, є некоректною. Адже є незаконні агресія та окупація і де-факто – управління станцією у незаконний спосіб з порушенням всіх міжнародних стандартів. І наслідком цього є всі ці технічні речі, які є в мандаті МАГАТЕ.

Саме тому я вважаю, що наразі дуже важливим є підсилення функціоналу МАГАТЕ з урахуванням того, з чим ми зіткнулися.

САНКЦІЇ ПРОТИ РОСАТОМА БУДУТЬ, ПИТАННЯ ЛИШЕ, КОЛИ І ЯКІ

- Власне, навіть якщо говорити про те, що МАГАТЕ – це технічний орган, але все одно на своєму рівні агентство могло б вжити хоч якісь обмежувальні заходи проти РФ та її Росатома.

- Треба розуміти, що це – процес, який, на жаль, не відбувається так швидко, як би нам хотілося. У МАГАТЕ представлені майже всі країни світу і вони, зрозуміло, мають різні інтереси.

Але важливо, щоб ми постійно тримали тему ЗАЕС у центрі уваги і щоб, навіть попри третій рік окупації, не можна було якось "забалакати" це питання.

Чи видається можливим якесь глобальне трансформування МАГАТЕ у більш потужний орган з більшими функціоналом – це питання рівня ООН і всього світу. Мені здається, що поява у агентства більш дієвих механізмів реакції на будь-яку проблему є необхідною. Адже навіть, наприклад, питання призупинення членства країни-члена в МАГАТЕ, тієї ж Росії, на сьогодні дуже складно реалізувати в умовах статутних документів.

- Добре, якщо ж говорити не про МАГАТЕ, а про Європейський Союз та Сполучені Штати. Чи готові вони до введення санкцій проти Росатома? Україна вже давно просуває це питання. Яка ситуація зараз щодо цього?

- Я впевнений, що санкції будуть. Питання лише – які саме і коли.

І в цьому плані є два ключових питання: ядерне паливо та уран, або ж точніше, ринок урану.

Що стосується ядерного палива, то до вересня минулого року росіяни монопольно виготовляли один тип палива для реакторів ВВР-440. І відповідно, європейські країни, які експлуатують такого типу реактори, не мали можливості змінити постачальника. Бо просто не було іншого виробника.

Але зараз американцям разом з нами вже вдалося зруйнувати цю російську монополію. Спільно з компанією Westinghouse ми зробили паливо для ВВЕР-440, воно вже завантажене в українські реактори та працює. І європейські країни, за винятком Угорщини, яка все ще роздумує, також уклали відповідні контракти. Тобто на сьогодні, по факту, є альтернатива російському паливу і вже немає залежності – ні на реактори ВВР-1000, ні на реактори ВВЕР-440. Це дуже важливо.

Стосовно урану, то тут ситуація складніша. Росіяни досі зберігають суттєву роль на ринку урану. Водночас, ключові виробники – Канада та Велика Британія – цього року планують збільшити об'єми, щоб витіснити Росію. Сполучені Штати вирішили повернутися до збагачення урану і навіть заклали в цьому році бюджет у 2,2 млрд доларів на поновлення відповідних програм. Тобто, світ рухається до того, щоб зменшити долю росіян в цьому сегменті ринку. І це буде зроблено.

Разом з цим, ми також звертаємося до партнерів з пропозицією запровадити в атомній галузі щось на зразок REPowerEU, коли ЄС ухвалив рішення до 2027-го року повністю позбутися на своєму ринку російського газу. Ми пропонуємо подумати про таку можливість та, наприклад, накласти санкції на російську атомну енергетику, які почнуть діяти з певного періоду часу. Це був би також потужний сигнал. Всі виходили б з такої позиції: якщо санкції запроваджені і скоро почнуть діяти, то треба вже зараз щось робити, щоб заповнити ту діру, яка виникне на ринку.

Слід розуміти, що атомні технології є дуже складними. З ядерним паливом не можна буде зробити так, як, наприклад, з газом чи нафтою – припинити купувати в одному місці й купити десь в іншому на світовому ринку.

ХМЕЛЬНИЦЬКА АЕС СТАНЕ НАЙБІЛЬШОЮ У ЄВРОПІ

- Україна має намір побудувати чотири атомні реактори на Хмельницькій АЕС. Коли розпочнеться будівництво, який кошторис, які реактори?

- Ми плануємо поновити роботи на третьому та четвертому реакторах. Ми вже там будували раніше, і мова зараз іде про добудову.

По третьому блоку будівельна готовність – дуже висока. Ми ведемо перемовини з нашими болгарськими партнерами про отримання відповідних корпусів реакторів. Думаю, що зможемо цей третій блок дуже швидко приєднати до системи.

Що стосується п'ятого та шостого блоків, то тут ідеться про нову технологію – реактори за технологією АP1000 американської компанії Westinghouse. Ми вже уклали відповідний договір, вже є устаткування першого контуру, і ми плануємо починати будівництво. Треба пройти законодавчі процедури для того, щоб ми могли це робити. І ми рухаємося у цьому напрямку - напрацьовано урядовий законопроєкт.

Так, це займе час, але коли добудуємо ці блоки, то Хмельницька атомна електростанція стане найбільшою в Європі. Зараз такою станцією є ЗАЕС, але ми не знаємо, в якому стані ми отримаємо її назад, і скільки грошей треба буде на її відновлення.

- І ви вже згадували про воду та зруйновану Каховську дамбу…

- Так, там потрібно буде ще проводити роботи. Питання можна вирішити, але це будуть величезні гроші та дуже складна реалізація.

- А як щодо часових рамок у будівництві нових реакторів на Хмельницькій АЕС?

- Як я вже сказав, ми маємо дуже високу будівельну готовність по третьому блоку. Якщо уявити, що от завтра ми отримали корпус на майданчик, то десь два з половиною роки – і реактор буде в мережі.

Це важливо, оскільки, як правило, проєкти в атомній енергетичній сфері реалізуються у термін від п'яти років і більше.

У нас перевага зараз в тому, що певні роботи вже проведені. По-друге, ми маємо людей, які можуть це робити, адже за часів незалежності Україна побудувала два атомних блоки. Тому люди, які вміють це робити, у нас є. А цим не можуть похвалитися багато інших країн, які планують сьогодні розвивати атомну енергетику.

Важливим треком є реактори АP-1000. З одного боку, це – геополітичний проєкт для Сполучених Штатів, які зайдуть в Європу зі своїми реакторами. З іншого боку, це дуже сучасна та безпечна технологія. Крім того, ці блоки – маневрові. По факту, реактори АP-1000 десь на 25% потужності можуть маневрувати, і це дуже важливо для нас.

В УКРАЇНІ ПРОФІЦИТ ЕЛЕКТРОЕНЕРГІЇ, ПЕРЕДУМОВ ДЛЯ ДЕФІЦИТУ НЕМАЄ

- А яка у нас зараз взагалі ситуація з виробництвом електроенергії?

- У нас профіцит. І в принципі я поки не бачу якихось передумов для дефіциту.

Енергетики дійсно зробили величезну роботу минулого року у плані ремонтної кампанії, оскільки наша енергосистема все ж до 50 % зазнала впливу внаслідок російських ударів у 2022-2023 роках. І ці планові ремонти та відновлення сильно пошкодженого обладнання зараз продовжуються.

Раніше ми просили європейців підняти нам верхню межу на імпорт електроенергії, щоб у нас був резерв на випадок дійсно критичної ситуації в системі. Наприклад, 2022-2023 роки ми проходили з обмеженням у 600 МВт, потім у 800 МВт на імпорт. Хоча технічно ми можемо імпортувати більше 2 ГВт і, відповідно, експортувати. Перед цією зимою нам підняли імпортний ліміт до 1,7 ГВт. А це – майже 2 атомних блоки. І це було нашим резервом на додачу до всього, що ми робили в країні для нарощування потужностей генерації.

Зараз я пропоную європейцям підняти верхню межу на експорт електроенергії. Вона у нас була на рівні 400 МВт, а нещодавно, з 1 березня, її було піднято до 550 МВт. Але нам цього мало. Я постійно про це говорю, і на Раді міністрів енергетики ЄС теж просував цей меседж – дайте нам можливість заробити гроші для ремонту і відновлення.

Тому думаю, що ця межа на експорт для нас буде збільшуватись. Так, там є технічні питання та бажання поступового підходу. Але важливо, що це – взаємовиграшна ситуація: ми продаємо електроенергію, отримуємо гроші та відновлюємося, а європейці – отримують українську електроенергію та заощаджують на російському газі.

У ЦЬОМУ РОЦІ УКРАЇНА МОЖЕ ПОКРИТИ СПОЖИВАННЯ ГАЗУ ВЛАСНИМ ВИДОБУТКОМ

- Щодо газу. Як вже повідомлялося, цю зиму Україна пройшла на газі власного видобутку. Можна говорити, що Україна наближається до газової незалежності? Чи ми вже її отримали?

- У цьому році ми плануємо покрити споживання газу повністю власним видобутком. Ми були дуже близькими до цього ще в минулому році, але все одно спожили трохи більше, ніж видобули.

Водночас треба теж бути чесними з собою: споживання впало через окупацію, руйнацію промислових підприємств, тієї ж "Азовсталі", які були величезними споживачами газу.

Але якщо виходити з тих реалій, в яких ми є сьогодні, то плани покрити споживання газу повністю власним видобутком є цілком реальними, і це дуже позитивно.

Крім того, європейці довіряють українським газосховищам. Перед зимою вони закачували газ у наші сховища, і це – дуже хороший сигнал для нас.

ЄВРОПЕЙЦІ МОГЛИ Б ЗБЕРІГАТИ 15 МЛРД КУБІВ ГАЗУ В ГАЗОСХОВИЩАХ УКРАЇНИ

- До речі, про сховища. Раніше була заява, що Україна може стати таким собі "павербанком" Європи. Яка зараз ситуація в цьому напрямку? Які обсяги були закачані європейцями у наші газосховища?

- В українських сховищах цієї зими було до трьох мільярдів кубометрів газу нерезидентів. І я вважаю це дуже крутим досягненням.

Минулого року ми зробили багато на законодавчому рівні, застосували всі європейські директиви, сертифікували самі сховища відповідно до європейських норм, і це теж дуже сильно допомогло.

Думаю, що цього року на зиму в наших сховищах буде набагато більше газу нерезидентів.

Дивіться, у нас найбільші сховища в Європі – більше 30 мільярдів кубометрів. Для внутрішнього споживання, з урахуванням власного видобутку, нам потрібно до 15 мільярдів кубів. Відповідно, близько 15 мільярдів кубічних метрів ми можемо запропонувати європейцям. А це – колосальна опція для них.

І важливим є те, що європейські трейдери та великі компанії готові зберігати газ у нас та вважають наші газосховища надійними. Навіть попри триваючу війну та ракетні обстріли, які відбуваються по всій країні.

УКРАЇНА НЕ МАЄ НАМІРУ ПРОДОВЖУВАТИ КОНТРАКТ НА ТРАНЗИТ РОСІЙСЬКОГО ГАЗУ

- Наостанок ще хочу запитати щодо транзиту російського газу територією України. У цьому році закінчується відповідний контракт. Україна вже заявляла, що не має наміру його продовжувати. Чи щось змінилося?

- Нічого не змінилося. Україна не має наміру продовжувати цей контракт. Це ми можемо тільки повторити.

Україна чітко про це сказала, і до речі, єврокомісар ЄС з питань енергетики Кадрі Сімсон також сказала, що вони не вбачають потреби в цьому транзиті.

Розумію, що це викликало певну дискусію в самому ЄС. Але давайте поглянемо на це питання об’єктивно. Воно має дві складові: політичну та фізичну.

Фізична складова стосується безпеки постачання. Це серйозне питання для будь-якої країни, адже ніхто не хоче замерзнути без газу зимою. І тут треба відповісти на питання: а чи можете ви прожити без цього газу?

Тепер давайте поглянемо на транзит. Контракт передбачає транзит 40 мільярдів кубометрів російського газу територією України. Але фактичний транзит минулого року склав усього 14 млрд кубометрів. Тобто обсяги впали до 14 млрд кубів, і ніхто не замерз. А тепер питання: а якщо цей транзит впаде до нуля, то що для окремих країн – все, кінець, ви не пройдете зиму?

Я знаю відповідь на це питання, але хай ці окремі країни відповідають на нього.

А тепер поглянемо на політичну сторону цього питання. Україна – надійний партнер. Ми – не росіяни. І я це пояснюю своїм колегам: навіть якщо якісь справи продовжити з росіянами – то це не гарантує вирішення питання. Вони ж можуть припинити транзит газу хоч сьогодні, їм не треба якихось юридичних рамок. Скажуть, що це форс-мажор чи ще щось. І все, йдіть судитися і щось там доводити.

І мені здається, що насправді всі все розуміють. Я часто зустрічаюся з колегами-міністрами з різних країн Європи і мушу сказати, що вони всі роблять велику справу та намагаються якнайскоріше солідарно позбутися залежності від Росії. Питання лише в тому, що на їх роботу накладається зверху ще внутрішня політика в кожній країні.

- Маю одне уточнююче питання. Ви сказали, що ми не будемо продовжувати контракт на транзит російського газу. З "Газпромом" Україна напряму не буде продовжувати, а, наприклад, через третю сторону, з якоюсь європейською країною чи компанією?

- Ці дискусії вже тривають давно, але насправді ніяких домовленостей на сьогодні з цього приводу не існує. Щоб говорити про щось, треба мати якийсь предмет розмови. А його на сьогодні немає.

- Власне, коли я говорю про "якусь європейську країну", то я маю на увазі передусім Австрію, до якої йде цей російський газ територією України і яка все ще купляє більшість свого газу в Росії…

- Я обізнаний із ситуацією. Можу лише сказати, що австрійський міністр Леоноре Гевесслер робить дуже важливі речі для Австрії. Можливо, не всі це підтримують, але це внутрішня політика держави. Але з того, що я бачу та розумію, то можу дати лише позитивну оцінку своїй австрійській колезі.

Хочу повторити те, що вже сказав: ну не можна сьогодні з Росією мати якісь справи, її не має бути на енергетичному ринку Європи, оскільки цими грошима фінансується війна проти України.

Багато країн, які відмовились від російського газу, наприклад Німеччина та Італія, вони фінансово, звісно, втратили. Але за півтора року вони поміняли всю парадигму, у якій жили до цього десятиріччями.

Уявіть, якби ми не мали диверсифікації ядерного палива до початку повномасштабного вторгнення РФ і отримували все у російського ТВЕЛа? У нас би зупинилася вся атомна промисловість, а далі з початком обстрілів міг би статися тотальний блекаут.

Тому треба наперед думати про ризики і диверсифікувати. Україна в цьому плані має дуже хороші досягнення та досвід. І ми завжди із задоволенням ними поділимось.

- І припинивши транзит, допоможемо також європейцям з диверсифікацією…

- Я вже сказав, що минулого року було 14 мільярдів кубометрів транзиту російського газу, а у нас є сховища, де 15 мільярдів кубометрів може бути використано європейцями. То ж, умовно кажучи, просто візьміть і закачайте цих 14 млрд кубометрів в українські сховища.

Якщо хтось і далі хоче отримувати російський газ зі знижкою і думати, що це – безпечно…

Але тоді має виникнути питання: чому дають таку знижку? Ми ж усі розуміємо, що це тягне подальший вплив на політику.

Це вже заїжджена фраза, що росіяни використовують газ як зброю, але я її хочу повторити. Бо це правда.

Василь Короткий, Відень

Фото автора