Анастасія Красносільська, експерт Центру протидії корупції
Скасування норми про незаконне збагачення - це фактично друга амністія
01.03.2019 15:25

Історичний сюжет зі створення Антикорупційного суду України добігає кінця. Про нюанси складного і доволі тривалого процесу ми говоримо з експертом Центру протидії корупції Анастасією Красносільською.

СКАСУВАННЯ НОРМИ ПРО НЕЗАКОННЕ ЗБАГАЧЕННЯ ЗАБЕРЕ ШМАТОК РОБОТИ В АНТИКОРУПЦІЙНОГО СУДУ

- Як відіб'ється на роботі Антикорупційного суду в майбутньому скасування Конституційним судом норми про незаконне збагачення?

- Власне, це забере шматок роботи в Антикорупційного суду, бо скасування норми про незаконне збагачення – це фактично амністія. Це амністія всіх незаконних капіталів, які є станом на зараз, які були нажиті, починаючи з 2014-го року. В результаті скасування цієї норми будуть закриті чинні справи, не можна буде притягти посадовців до відповідальності за всі незаконні статки, набуті з 2014-го року, і на певний час наперед. І, чесно кажучи, я насправді не переконана, що в принципі можливо сформулювати нову дієву, не порожню, норму щодо відповідальності за незаконне збагачення з таким рішенням Конституційного суду, бо це рішення іде врозріз із Конвенцією ООН про запобігання корупції, про протидію корупції.

- Відомо, що перші великі гроші – брудні в будь-якій державі. Маркс має рацію щодо першої стадії накопичення капіталу. Але коли закінчується ця перша стадія і має починатися відповідальність за незаконне збагачення?

- Давайте я нагадаю, що це вже друга амністія капіталу, тому що перша була в 2014-му році, коли ухвалювали нове формулювання відповідальності за незаконне збагачення, і вирішили, що ця норма починає діяти не одразу, а з запровадженням е-декларування в 2015-у році. І тепер, в 2019-у році, ми знову це скасовуємо і знову запроваджуємо амністію. Нічого вже виправити не можливо, крапка.

- За створенням Антикорупційного суду стежили менше, ніж за Верховним судом. Тому нагадаю, що це виглядало так: спочатку було 240 кандидатів, потім лишилося 113, із них 42 не пройшли фільтр Ради міжнародних експертів. Що далі?

- Тепер Вища кваліфікаційна комісія суддів повинна з тих, хто лишився в конкурсі, сформувати свій рейтинг, це будуть переможці конкурсу (перші 35 або 39 кандидатів) та передати це на розгляд Вищої ради правосуддя. А Вища рада правосуддя – Президенту для призначення.

- За регламентом роботи Ради міжнародних експертів, матеріали на кандидатів знищуються протягом якогось часу...

- У цьому є певна логіка, тому що Громадська рада міжнародних експертів отримує інформацію з персональними даними, то який же сенс далі її зберігати? Міжнародна рада експертів закінчила свою роботу.

- Тобто далі якийсь аудит Антикорупційного суду будуть здійснювати тільки місцеві антикорупційні структури, я так розумію?

Дієвого та якісного оновлення Вищої ради правосуддя насправді не відбулося

- Тут ключова відповідальність лежатиме на Вищій раді правосуддя.

Бо це той орган, який має притягати до дисциплінарної відповідальності суддів, має відсторонювати, ініціювати звільнення суддів, якщо є проступки, що несумісні з посадою судді. Поки що Вища рада правосуддя не дуже справлялася з цієї задачею – очищення судової системи. Я просто нагадаю: 86 відсотків суддів Майдану лишилися на посадах, у тому числі тому, що Вища рада правосуддя просто не спромоглася вчасно розглянути ці справи. Водночас щодо суддів, які доводять свою незалежність, Вища рада правосуддя насправді працює як орган політичного тиску. Тут наочний такий приклад: Лариса Гольник – відома суддя-викривачка з Полтави, яка бореться із головою свого суду, якого вона викрила в корупції разом із мером міста. Як її підтримала Вища рада правосуддя? Їй дали догану за її допис у Фейсбуці про вибори голови суду, того ж, щодо якого вона надала докази корупції. От так поки спрацювала Вища рада правосуддя. Тому якраз реформа ВРП – це буде наступний необхідний крок для того, щоб забезпечити незалежність і Антикорупційного суду і, власне, всіх судів у країні.

- Реформа Вищої Ради правосуддя як виглядатиме?

- Насправді, поки ніхто не сформулював, як вона має виглядати. Дієвого та якісного оновлення Вищої ради правосуддя, як я вже казала, насправді не відбулося. Зараз органи делегування членів ВРП делегують туди тих самих людей, які, на нашу думку, значною мірою провалили задачі за останні два роки. Пан Маловацький (фігурант справи, яку розслідує НАБУ – ред.) знову лишається у Вищій раді правосуддя, пан Гречківський (фігурант справи про замах на шахрайство, яку розслідує ГПУ – ред.) лишається там, з’їзд суддів обрав кандидатів, про яких за три дні до того сказали, що, імовірно, їх оберуть. Чи це демократичне, нормальне обрання делегатів від з’їзду суддів? Очевидно, що ні. Сьогодні відбувається з’їзд науковців (Членів Вищої ради правосуддя обирають кілька установ: з’їзд суддів, Верховна Рада, з’їзд адвокатів, всеукраїнська конференція прокурорів, представники юридичних вищих навчальних закладів та наукових установ — ред.). Науковці, в принципі, ­– останні в цьому колі суб’єктів делегування, подивимося, кого оберуть вони. (Після інтерв’ю стало відомо, що в роботі з’їзду науковців оголосили перерву – ред.).

Станом на поточний момент, у них серед фаворитів були діючі члени ВККС, які показали вже, як вони допомагали на співбесідах суддям Майдану уникнути незручних питань і, фактично, це називається словом «протягування». Фактично вони протягували суддів Майдану на посади у Верховному суді. От цим відзначилися фаворити з’їзду науковців у ВККС і тепер вони, з великою долею вірогідності, потраплять до ВРП. Будемо бачити, сьогодні будуть результати з’їзду.

- Все, чим ви займаєтеся, це, звичайно, суперважлива справа – зламати хребет суддівської мафії, але…

- Це повільна справа, в будь-якому разі.

- Чи ви вірите, що покращити суддівську владу можна шляхом еволюції?

- Дивіться, ідея кваліфікаційного оцінювання була в тому, щоби всіх суддів ще раз пропустити через певний фільтр і прибрати тих, хто не може пояснити свої статки, тих, хто ухвалював рішення, наприклад, всупереч правам людини, в кого в досьє є рішення Європейського суду з прав людини, яке показує, що даний суддя очевидно просто діяв всупереч положенням щодо захисту прав людини. Таких суддів можна було звільнити за оцінюванням Вищої кваліфікаційної комісії суддів і веде вона його вже два з половиною роки, отак. Вони звільнили, за результатами кваліфікаційного оцінювання станом на зараз, 6% суддів, 6. Чи це те очищення, на яке ми сподівалися в результаті кваліфікаційного оцінювання? Очевидно, що ні, бо видно, що довіра до судової гілки влади насправді суттєво не зросла – вона була 10% в 14-му році, це максимальний поріг довіри. Тепер вона 16% в результаті двох років судової реформи. Це не результат. Що міг би зробити, наприклад, новий парламент? Ухвалити рішення повторно провести кваліфікаційне оцінювання хоча б тих суддів, щодо кого був негативний висновок Громадської ради доброчесності. Це нормальний інструмент і це могло би допомогти повернутися до питання кваліфікаційного оцінювання. Інакше ми із цими суддями будемо, власне, пожиттєво. Пожиттєво – це дуже довгий строк, щоб можна було так ним розкидатися.

- Стандарт обґрунтованого сумніву доброчесності, про який ви пишете в своїх статтях – це українське ноу-хау, чи це міжнародний стандарт?

- Це міжнародний стандарт, який передбачає критерії сумнівного майна та сумнівних рішень судді. Коли ми обираємо суддю на посаду, то в разі виникнення питань про його майно, про його зв’язки, про його попередні рішення, і він не може сумніви переконливо розвіяти, такий суддя не заслуговує бути призначеним на посаду. І саме так діяла Громадська рада міжнародних експертів. Наприклад, у них були кандидати, з якими вони проводили співбесіди, яким казали: панство, от у вас є автівка, вона у вас за документами коштує 149 тисяч гривень, але ми бачимо, що ринкова ціна насправді втричі вища. Суддю просять пояснити, як так сталося. І кандидати починають розповідати, що вона була розбита, в неї те було відбито, се було відбито, а потім з’являється документ від експерта, який ставив на облік цю машину в ДАІ, – й з’ясовується, що там було все гаразд. Кандидат не розвіяв сумнів у своїй доброчесності. Міжнародний стандарт такий, що такого кандидата не можна призначати. Натомість, що в подібних ситуаціях робила кваліфікаційна комісія суддів? – Є така пані Ступак, вона зараз суддя Верховного Суду і вона була суддею Вищого спеціалізованого суду до цього. Виникло питання щодо її будинку під Києвом вартістю, якщо не помиляюся, щось більше двох мільйонів гривень. Це немала сума. І вона намагалася пояснювати, що її свекруха, якщо не помиляюся, торгувала на базарі ягодами і в такий спосіб заробила два мільйони гривень на будинок під Києвом. Ну, це абсурдне пояснення, правда? Але Вища кваліфікаційна комісія суддів сказала, окей, чому б ні, нас це переконує, – і призначає таку суддю у Верховний Суд. Отут принципова різниця в підходах. Міжнародні експерти вважають, що суддя має бути поза сумнівом і його доброчесність має бути поза сумнівом. Вища кваліфікаційна комісія суддів вважає, що, якщо цей суддя не визнаний винним у корупційному злочині, то тоді все добре. Як на мене, це трохи хвора логіка, тому що, якби він був визнаний винним у корупційному злочині, то про що б ми взагалі з ним говорили, як він узагалі міг опинитися в конкурсі?!

- Так виглядає, що в результаті конкурсу до Антикорупційного суду ви зібрали кілька десятків людей, яким можна довіряти (якщо вони стануть суддями Антикорупційного суду).

З «невідфільтрованих» кандидатів лишилися деякі, чиї політичні зв’язки прямо хвилюють

- Ми не ставили так питання. Ми ставили собі задачу ідентифікувати тих, кому довіряти не можна. Є певний пул людей, про кого ні ми, ні міжнародні експерти, які мали більше інформації, не знайшли, скажімо, ознак їх ймовірної недоброчесності. Чи це означає, що таких ознак у принципі немає? Ні, не означає, але в принципі, станом на зараз виглядає так, що є з кого обирати. Єдине, я хочу підкреслити, міжнародні експерти мали обмежений мандат. Вони аналізували кандидатів на два критерії – доброчесність і професійність. Коли ми аналізували кандидатів, ми також звертали увагу на ймовірні політичні зв’язки. Це те, що поза мандатом міжнародних експертів, це нормально. Не їхня робота оцінювати в Україні політичні зв’язки, але з тих «невідфільтрованих» кандидатів лишилися деякі, чиї політичні зв’язки нас прямо хвилюють.

- Тобто у вас апріорі такий здоровий стандарт сумнівів.

- Скептицизму. Тому що ціна питання дуже висока. Це Антикорупційний суд, за який ми стільки років боролися.

- Знаєте, мені як оптимісту хочеться бачити, що склянка наполовину повна, а не наполовину порожня. У Верховний Суд все ж потрапили кілька десятків нормальних людей.

- Кілька десятків – це ключова теза. А мали можливість мати там 120 нормальних людей.

- Ще не втрачений шанс на нормальний Верховний Суд?

- Вища рада правосуддя – оце той орган, який мав би забрати із Верховного Суду тих суддів, які не витримали спокуси грошима, впливом і так далі. Відповідно, реформа Вищої ради правосуддя має статися, і ми не можемо собі дозволити ще п’ять років сидіти з Вищою радою правосуддя, в якій всі ті люди, які вже не впоралися з судовою реформою.

НЕ МОЖЕ ОДИН ХІРУРГ ПОЧАТИ ОПЕРАЦІЮ, А ІНШИЙ, ЯКИЙ НЕ ЗНАЄ НІЧОГО ПРО ПАЦІЄНТА, ПРОДОВЖУВАТИ 

- Ми встигнемо до кінця року запустити Антикорупційний суд?

- Так, цілком. Я припускаю, що судді будуть призначені десь до кінця березня, це моє припущення. І у нас є зобов’язання перед Міжнародним валютним фондом – мати суд у червні. І чесно кажучи, якщо судді призначені в березні, ну я не бачу жодних підстав, чому в квітні-травні не може запрацювати суд. Верховний Суд запрацював, якщо я не помиляюся, через місяць чи півтора після призначення суддів.

- Останнім часом багато розчарувань із нашою новою антикорупційною інфраструктурою – НАБУ і САП. Ви вірите, що Антикорупційний суд уникне скандалів?

- Я думаю, що так. Але щодо Антикорупційного суду треба зрозуміти дві важливі речі. Перша, він не дасть вироків у перший місяць своєї роботи і в другий теж, і за півроку, і, можливо, навіть за рік не дасть. Чому? Тому що антикорупційний суд, перебираючи всі справи із старих судів, починає розгляд спочатку, і це, в принципі, логічно. Не може один хірург почати операцію, а інший, який не знає, що за пацієнт лежить на столі, її продовжувати, правда? Так і з Антикорупційним судом. Тому вироків ще доведеться чекати, і це не мало б призвести до швидкого падіння довіри, бо потрібен час – розглядати справи.

З іншого боку, Антикорупційний суд має слідчих суддів. Тобто – дозволи на слідчі дії, можливість, скажімо, дати рух розслідуванням, які через старі суди гальмувалися. Оцей результат Антикорупційного суду, він буде помітний досить швидко. Я просто нагадаю, коли Антикорупційне бюро почало розслідувати всім відому схему Роттердам+, вони на певному етапі застопорилися тому, що суд не дав НАБУ доступу до документів енергетичних компаній, на підставі яких міг би бути зроблений висновок про необґрунтованість тарифу. Одна справа, що ми всі розуміємо, що тариф не обґрунтований, але суду ж треба доказову базу.

- Ви продумуєте варіанти тиску на владу, на антикорупційні структури, якщо щось піде не так?

Важливо пояснювати, що корупціонер краде не абстрактні якісь державні гроші, а гроші безпосередньо з кишені кожного, сплачені податками

- Насправді, вже дещо пішло не так. Це скасування відповідальності за незаконне збагачення. Щодо тиску, ну, власне, ми постійно це робимо, звертаючи увагу на це, роблячи інформаційні кампанії. Зокрема, пояснюючи людям, що корупціонер краде не абстрактні якісь державні гроші, а гроші безпосередньо з кишені кожного, сплачені податками.

І мені здається, це якраз важлива перспективна кампанія. Більшість випадків, коли люди чують, що, наприклад, Онищенко вкрав три мільярди.

Для багатьох людей три мільярди і десять мільярдів, і скільки завгодно мільярдів – це однаково абстрактні речі.

Для того, щоб Онищенко вкрав три мільярди, з кишені кожного було забрано кілька тисяч гривень. Мені здається, це формує певний загальний суспільний тиск на владу і змінює електоральне середовище, коли люди просто відмовляються голосувати за будь-кого, або будь-яку партію, будь-яку людину, яка замішана в цьому викраданні по кілька тисяч гривень з кишені кожного.

- На часі справа Гладковського і цього квартету «чудового», який нібито продавав зброю з переплатою в 200-400%, і яка начебто розслідувалася. Але ж ми нічого не знаємо про хід розслідування. На якому воно етапі? Чому два роки вони маринували?

- Ну, подивіться, у всіх аналогічних справах була обіцянка, що за кілька місяців буде результат. Луценко, коли вступав на посаду Генпрокурора, він також казав, що за півроку економічні справи Януковича будуть в суді. Що в суді? Нуль у суді.

Передбачаю, що зараз звинуватять журналістів-розслідувачів у тому, що є російський слід. Мовляв, вони на замовлення Росії дестабілізують ситуацію перед виборами, а потім намагатимуться в такий спосіб змінити фокус обговорення цієї теми. Хоча ключовий фокус такий, що Гладковський і група хлопчиків поруч із ним, просто цинічно перепродуючи іноді власний непотріб держави для військових потреб, заробляли вдвічі-втричі й у чотири рази більше, ніж теоретично можна було до цього. У будь-якому разі, ми будемо стежити за цією справою.

Лана Самохвалова

Фото: Юлія Овсяннікова, Укрінформ

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-