Іванна Климпуш-Цинцадзе, віце-прем'єр-міністр
Безкарність породжує подальшу агресію РФ
04.03.2019 13:58

Віце прем'єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Іванна Климпуш-Цинцадзе здійснила перший візит до Ради Європи. Про його результати та про втілення найамбітнішого й фінансово забезпеченого плану дій РЄ для України український урядовець розповіла в ексклюзивному інтерв'ю власному кореспонденту Укрінформу в Франції.

ПОЗИЦІЯ РЄ: ВСІ УКРАЇНСЬКІ ВІЙСЬКОВОПОЛОНЕНІ ТА ПОЛІТИЧНІ ЗАРУЧНИКИ В РОСІЇ ПОВИННІ БУТИ ЗВІЛЬНЕНІ

- Пані віце-прем’єр-міністре, Україна має проактивну позицію в Раді Європи. Українські делегати у Парламентській асамблеї РЄ (ПАРЄ) виборюють зовнішньополітичні перемоги під час протистояння російській агресії. Якою є мета вашого візиту до організації? Які результати? Як Україна може посилити свої позиції у Раді Європи?

Країни Ради Європи підтримують українські реформи та готові допомагати

- Ми донесли до Ради Європи важливість співпраці, адже ця організація ґрунтується на цінностях демократії й верховенства права. План дій організації для України на 2018-2021 роки є найбільш амбітним та фінансово забезпеченим, який коли-небудь приймався Радою Європи для окремої країни-члена (до 30 млн євро – ред.). І є сигнали, що він ще буде додатково забезпечений донорськими внесками, включаючи не тільки членів РЄ.

Я також підкреслювала важливість підтримки з боку Ради Європи територіальної цілісності, незалежності й суверенітету України. Ми вкотре отримали повну підтримку від країн РЄ з цього питання.

Крім того, ми отримали підтримку щодо порядку денного реформування України. Відтак, країни Ради Європи підтримують українські реформи та готові допомагати.

Зокрема, Канада оголосила про виділення 5 млн канадських доларів до нашого Плану дій.

Також є чіткий сигнал від РЄ про негайне звільнення наших військових моряків із російського полону, а також усіх політичних в'язнів, які протиправно утримуються на території Росії та у Криму. Вони всі повинні бути безумовно та негайно звільнені.

- Як ви оцінили б втілення у життя Плану дій РЄ для України? Як наші партнери оцінюють прогрес імплементації?

- План дій успішно впроваджується. Україна виконує свою домашню роботу.

Водночас необхідно акцентувати на пріоритетах, які ми вважаємо головними та які повинні бути забезпечені з боку Ради Європи. Українська сторона наголошує на продовженні реформи з децентралізації та взаємодії з Радою Європи у цьому питанні. Йдеться і про впровадження в Україні стандартів прав людини відповідно до принципів РЄ, включаючи реформу судової системи. Крім того, маємо працювати над проблемами, які виникли у результаті російської агресії проти України, зокрема, щодо забезпечення прав внутрішньо переміщених осіб.

План також покликаний допомагати Україні виконувати Угоду про асоціацію з Європейським Союзом. Очевидно, така синергія між різними міжнародними організаціями, діями, активністю, які є взаємодоповнювальними – це дуже важливо.

Розраховуємо на посилення й активізацію фінансування цього плану з боку наших партнерів.

ПРОТИДІЯ ДОМАШНЬОМУ НАСИЛЬСТВУ СТОСОВНО ЖІНОК: В УКРАЇНІ – ПРОГРЕС

- Наприкінці минулого і впродовж цього року Рада Європи визначила серед пріоритетів захист жінок від домашнього насильства. Ви в уряді України відповідаєте за це питання…

- Так, боротьба із гендерно зумовленим насильством є значною складовою Плану дій РЄ для України. Я відповідаю за координацію цієї політики. Сьогодні ми маємо пишатися, що в Україні ця кричуща проблема, яка раніше замовчувалася, вирішується. Відтак треба розраховувати й на підтримку Ради Європи у створенні системи протидії домашньому насильству щодо жінок.

Над цим питанням в Україні зараз працюють кілька міністерств, місцеві органи влади. Є судові практики. А ще необхідно поглиблювати інформування суспільства.

Нині на виклик про домашнє насильство виїжджають і офіцер-жінка, і чоловік. Довіра до такого підходу зростає.

РОСІЯ НЕ Є ПРОСТОРОМ ПРАВ ЛЮДИНИ

- Починаючи від 2014 року, після агресії проти України, російський режим шантажує, зокрема й фінансово, Раду Європи, Парламентську асамблею РЄ. Чи повинна бути Росія у Раді Європи?

- Позиція України є чіткою. Росія має право бути у Раді Європи, але за умов дотримання засад, принципів і цінностей цієї організації. Йдеться про права людини, верховенство права. І лише за умови дотримання цих принципів країна може мати повноцінний голос у Раді Європи.

Треба бути чесними перед засадами, на яких будувалася ця організація. Адже Росія не є простором прав людини, верховенства права та міжнародного права.

Заяви європейських політиків повинні мати продовження в інструментах тиску на Російську Федерацію

- Але РФ розв’язала війну проти України…

- Безкарність породжує подальшу агресію РФ. Так, ми сьогодні спостерігаємо у багатьох європейських політиків думку, щоб повернутися до звичайного спілкування з Росією та зробити вигляд, що війни на Європейському континенті немає. Але така позиція лише стимулюватиме та провокуватиме подальшу агресивну поведінку РФ.

Ми вдячні за позиції стосовно неприйняття агресивної політики Росії, а також підтримки територіальної цілісності, незалежності й суверенітету України. Але заяви повинні мати продовження в інструментах тиску на Російську Федерацію, щоб це примушувало її дотримуватися виконання заяв та рішень міжнародних організацій.

- Ви цього тижня зустрічалися у Бельгії з віце-прем’єр-міністром, міністром закордонних справ Дід’є Рейндерсом. Він є одним із чотирьох кандидатів на призначення на пост генерального секретаря Ради Європи. Делегація народних депутатів України у ПАРЄ підтримує на цю посаду литовського політика Андрюса Кубілюса. Якою є вашою думка про це?

- Процес обрання генерального секретаря складається з кількох етапів. Для Української держави чіткою є позиція, що ми підтримуватимемо кандидатів, які стоять на засадах організації, її принципів та цінностей.

ЙДЕТЬСЯ ПРО АГРЕСИВНІ, АБСОЛЮТНО БЕЗПІДСТАВНІ ЗАЯВИ З БОКУ УГОРСЬКИХ УРЯДОВЦІВ

- Ви вже коментували питання про позицію України відносно мовної статті Закону про освіту. Угорщина продовжує шантажувати нашу державу в цьому питанні, включаючи євроатлантичну інтеграцію Києва. Що, на вашу думку, слід робити Україні, щоб угорські уряд, президент, глава МЗС у Будапешті не грали на полі Кремля?

- Після прийняття освітнього закону саме мовна стаття законодавчого документу викликала певну стурбованість наших партнерів. Україна за своєю ініціативою негайно звернулася до Венеціанської комісії за роз’ясненнями щодо цієї статті. Ми отримали повну підтримку підходу, який закладений у Законі про освіту стосовно державної мови України, а також відносно необхідності того, що кожний громадянин країни повинен володіти державною мовою.

Водночас ми отримали рекомендації – продовжити впровадження статті 7 Закону про освіту до 2023 року. Тут ідеться й про методологію, а також підготовку викладачів шкіл щодо переходу на іншу модель викладання у школах, де є підготовка мовами національних меншин. Уряд України абсолютно підтримує це. Більше того, Міністерство освіти і науки України розробило план втілення у життя цієї статті. Це для України є дуже важливим. Переконана, що це питання може бути легше вирішено народними депутатами. Але, на жаль, розгляд питання політизується ззовні. Йдеться про агресивні, абсолютно безпідставні заяви з боку угорських урядовців.

Сподіваюся, що народні депутати виявлять більше мудрості та державної відповідальності та допоможуть виконати рекомендації Венеціанської комісії, не звертаючи уваги на провокаційні закиди окремих угорських політиків.

- Минулого тижня набуло чинності внесення змін до Конституції України про невідворотність європейського й євроатлантичного курсу держави. Як наші партнери на Заході це сприймають?

- Це сприймається і оцінюється дуже позитивно. Це є заявою про незмінність нашого курсу, рамковими засадами, через які мають ухвалюватися в Україні всі інші стратегічні рішення.

Відчуваю великий оптимізм з боку західних партнерів щодо України на шляху європейської та євроатлантичної інтеграції держави. Вони зацікавлені й готові включатися до спільної роботи, щоб Україна максимально швидко дійшла до відкриття перемовин про членство в ЄС і НАТО.

Андрій Лавренюк, Страсбург

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-