Перші президентські вибори у Фінляндії, країні НАТО: жодного кандидата з проросійською риторикою

Перші президентські вибори у Фінляндії, країні НАТО: жодного кандидата з проросійською риторикою

Укрінформ
Головне дізнаємось у другому турі, проте й тепер багато що зрозуміло

Минулого року ми аналізували підсумки парламентських виборів у Суомі. І дивувалися тоді вражаючій щільності результатів у першій трійці переможців. На фінських президентських виборах, які відбулися минулої неділі, – історія майже така ж, принаймні стосовно двійки лідерів, які пройшли у другий тур. Різниця між ними – менш ніж півтора відсотка.

Проситься й інша паралель. Вибори у фінський парламент, Едускунту, проходили 4 квітня 2023 року, коли відбувалася історична подія: Фінляндія вступила до НАТО! Через те й поточні вибори глави країни стали історичними – країна обирала першого «натовського» президента. І це наклало відбиток на всю подію.

ФІНСЬКІ ВИБОРИ І СОЛОДКІ ЗГАДКИ МОСКВИ ПРО «ШЕПТУНА ПУТІНА»

Насамперед варто нагадати, що Фінляндія є парламентсько-президентською республікою. Президент виконує важливі державницькі функції – у тісній співпраці з урядом має керувати зовнішньою та безпековою політикою, є головнокомандувачем. Відповідно саме він – головний представник країни на самітах та інших важливих зустрічах альянсу.

Тому не дивно, що на цих президентських виборах саме ця тематика, зовнішньополітична та безпекова, була провідною. І тут уперше за всю післявоєнну історію (тобто після 1945-го з довгими десятиріччями «фінляндізації») не було жодного кандидата, який би благодушно та примирливо говорив на користь Росії.

Зрозуміло, що Кремль сам багато зробив для цього: розв’язав повномасштабну агресію проти України; проводить спецоперації з тиску нелегальними мігрантами на російсько-фінському кордоні; регулярно погрожує Фінляндії військовою силою. Але це все призвело до зворотного результату – жорсткої риторики на адресу Москви від усіх, абсолютно всіх дев’яти кандидатів у президенти!

Фото: Jussi Nukari / Lehtikuva
Саулі Нііністьо / Фото: Jussi Nukari / Lehtikuva

На цьому тлі потішно було проглядати російську пресу, присвячену фінським виборам-2024. Майже всі згадували, що чинний президент Саулі Нііністьо, який був на посаді два терміни, мав у деякій західній пресі прізвисько «шептун Путіна» за те, що намагався зберігати контакт з господарем Кремля, зокрема після 2014 року. У цьому було начебто засудження негідних західних ЗМІ, проте водночас і гордість за те, що до 24 лютого 2022-го Москва мала таких «шептунів» по сусідству.

ДВІЙКА ПЕРЕМОЖЦІВ – ЗОВНІШНЬОПОЛІТИЧНИЙ БЕКГРАУНД

Отже, якими виявилися результати першого туру? Як і пророкували опитування, до другого туру пройшли Александр Стубб і Пекка Гаавісто – 27,2% і 25,8% відповідно. Обидва мають неабиякий політичний і передусім зовнішньополітичний досвід, що позначилося на їхніх результатах.

Фото: Benjamin Suomela / Yle
Александр Стубб / Фото: Benjamin Suomela / Yle

55-річний кандидат від правлячої Коаліційної партії Стубб встиг побувати прем’єром країни (2014–2015), главою МЗС (2008–2011), міністром у справах ЄС і зовнішньої торгівлі (2011–2014). Після 2017 року він трохи відійшов від «гарячої» політичної діяльності, попрацювавши в Європейському інвестиційному банку, очолював фінську організацію з подолання конфліктів, керував підрозділом Європейського університетського інституту у Флоренції. Водночас Стубб не пішов у тінь. Симпатичною була його самоіронічна біографія «Алекс» (2017). Також він був затребуваним як експерт у медіа.

У підсумку вийшло так, що відхід від поточної, щоденної політики позитивно вплинув на президентські шанси політика. Були спогади про нього як про важливого і достатньо молодого політика в минулому. Давні проблеми та скандали підзабулися, а сьогоденний політичний негатив його не торкався.

Зовсім інший сюжет з 65-річним Пеккою Гаавісто від опозиційного «Зеленого союзу». В молодому уряді Санни Марін він був, так би мовити, досвідченим «важковаговиком» – міністром закордонних справ (2019–2023). І він же відповідав за найшвидше просування Фінляндії в НАТО.

Цікаво також зазначити, що нині ми бачимо вже треті поспіль президентські вибори Гаавісто. І втретє він посідає друге місце слідом за кандидатом від Коаліційної партії (у два минулі рази це був Нііністьо).

Цього разу за результатами опитувань Гаавісто якийсь час навіть лідирував, але в листопаді Стубб трохи обійшов його завдяки більш різкій та гучній риториці. Такий розрив зберігся і дотепер.

Не менш важливо сказати, що до 24 лютого і Стубб, і Гаавісто ставилися до Росії досить поблажливо. Вони всіляко підтримували поширену в Європі думку, ніби з Москвою треба тісно співпрацювати, залучити її до обопільно вигідних економічних контактів. Мовляв, це сприятиме пом’якшенню панівного в РФ режиму та поступового розвитку там демократичного процесу.

Проте після початку повномасштабної агресії обидва визнали свої помилки. І тепер у них зовсім інша риторика.

«СПРАВЖНІЙ ФІН» ЮССІ ГАЛЛА-АГО ЗАЛИШИВСЯ ТРЕТІМ

В якийсь час до першої двійки впритул наблизився і навіть загрожував викинути когось з неї кандидат від націоналістичної партії «Справжні фіни» Юссі Галла-аго.

Його непогано знають в Україні, найперше за промову у Верховній Раді в листопаді минулого року, мовлену українською (дисертація Галла-аго була присвячена церковно-слов’янській мові). Також у Росії спричинює лють те, що політик замовив через спеціальний сервіс напис на українському снаряді: «За свободу Фінляндії». І це теж додало йому додаткових бонусів в Україні.

Фото: wikipedia.org
Юссі Галла-аго / Фото: wikipedia.org

Проте у Фінляндії репутація Галла-аго дещо інша. «Справжні фіни» політично піднялися на хвилі антимігрантських настроїв у Фінляндії. У процесі цього науковця Галла-аго, який став політиком, часом «заносило» – періодично його вислови кваліфікували як ксенофобські. Проте після того як «Справжні фіни» увійшли до правоцентристської коаліції та Галла-аго став спікером Едускунти, він, відповідно до посади, вже значно обережніший у висловлюваннях.

На президентських перегонах завдяки патріотичній риториці (в умовах російської агресії цілком пристойної) Галла-аго вдалося на якийсь час різко додати в рейтингу. І дехто вважав, що з урахуванням ефекту «сором’язливості» (під час опитувань деякі респонденти не хочуть називати справжні свої вподобання, якщо їхнім обранцем є людина з неоднозначною репутацією) його популярність може бути ще вищою, щоб навіть пройти у другий тур. Але цього не сталося. Галла-аго показав лише третій результат – 19,0%.

Четвертим з також достатньо вагомим відсотком, 15,3%, став чинний директор Банку Фінляндії Оллі Рен, якого висунула Партія центру. Недавно ця політична сила була главою коаліції, але два останніх парламентських цикли погіршувала результати. Тому такий показник її кандидата теж став успіхом.

Інші кандидати набрали менше 5 відсотків.

ЗАПИТАННЯ УКРАЇНСЬКОЇ ДІАСПОРИ КАНДИДАТАМ У ПРЕЗИДЕНТИ

А перед тим як перейти до прогнозів на другий тур, зупинимось на тому, як переможці першого туру ставляться до української теми. Зрозуміло, що тут позиції всіх близькі, проукраїнські та антимосковські. Проте все ж є цікаві нюанси.

«Товариство українців у Фінляндії / Ukrainalaisten yhdistys Suomessa» напередодні голосування опублікувало відповіді на українські запитання шести з дев’яти кандидатів. (На жаль, Юссі Галла-аго якраз не зміг знайти для цього часу у своєму щільному графіку. Втім, можливо, він вирішив, що достатньо буде його чудової промови у Верховній Раді).

Отже, перше запитання. «Якби вас обрали, чи підтримали б ви членство України в ЄС і НАТО під час свого президентства? Як Фінляндія має сприяти процесу набуття Україною членства в ЄС і НАТО?»

І Стубб, і Гаавісто гаряче підтримали рух України до двох названих структур. Також обидва нагадали, що Україна має дотримуватись критеріїв членства. А далі Гаавісто додав ще окрему тезу – бажано, щоб «НАТО надавало більше експертної підтримки оборонному управлінню та силам оборони України».

Друге запитання. «Російське керівництво намагається впливати на фінську політику також через громадянське суспільство. Як відбувається цей вплив і як з ним потрібно боротися?»

Відповідь двох переможців першого туру тут була схожа в упевненості в тому, що фіни достатньо стійкі до спроб такого впливу, але втрачати пильності не можна… І знову ж таки Гаавісто додав окрему тезу, що вплив може здійснюватись не тільки через громадянське суспільство, але й по-іншому – унаслідок підводних диверсій чи мігрантського тиску на кордоні.

Третє запитання. «Які три висновки Фінляндія повинна зробити з великомасштабної війни Росії проти України та конфлікту меншої інтенсивності, що їй передував?».

Тут відповідь наведемо повністю, оскільки навіть кандидати в президенти в них самокритично визнають свої попередні помилки (особливо розгорнено – Стубб).

Стубб: «Вважалося, що побудова економічних зв’язків і залежностей запобіжить військовій конфронтації з Росією. Тепер видно, що Росія, навпаки, використала ці зв’язки та залежності на свою користь, щоб завдати шкоди Заходу. Вважалося, що перебування поза НАТО є ефективним способом запобігти агресивності Росії. Тепер стало зрозуміло, що такий м’який підхід не працює. Було видно, що Росія погрозами та залякуваннями намагається перешкодити надати допомогу Україні. На практиці, однак, видається, що це пусті балачки. Країни Заходу повинні ширше розуміти, що підтримка України, наприклад, через надання зброї, є інвестуванням у нашу власну безпеку».

Фото: Jori Liimatainen
Фото: Jori Liimatainen

Гаавісто: «По-перше, компромісами російську агресію не вгамувати. По-друге, традиційна війна з використанням великих сухопутних військ нікуди не зникла, і по-третє, сьогодення і майбутнє України – у демократичній Європі».

ГОЛОВНЕ – ЯК САМЕ ЄВРОСОЮЗ МАЄ ПІДТРИМУВАТИ УКРАЇНУ

Ну й четверте запитання та відповіді на нього такі важливі, що варто винести їх в окремий розділ. «На вашу думку, чи достатньо ЄС підтримує Україну? Якщо ні, то які три найважливіші речі ЄС повинен зробити, щоб підтримати Україну? Ви як президент чітко скажете, що “Росія має програти війну в Україні?”»

Стубб: «Тепер ЄС недостатньо підтримує Україну. Перше, що потрібно зробити, це подолати глухий кут в ухваленні рішень, щоб надати вже підготовлену підтримку. Боязкість, пов’язана з наданням зброї великої дальності, також повинна скінчитися. Для мене цілком ясно, що шлях до закінчення війни і до справедливого миру пролягає саме через поле бою».

Гаавісто: «Моїм першим завданням як президента було б забезпечити продовження та посилення підтримки України.

По-перше, ЄС повинен проштовхнути нові рішення щодо військової та економічної підтримки, навіть без Угорщини, силою 26 країн. Конфісковані у Росії 300 мільярдів також мають бути використані. Підтримка має бути довгостроковою. У Фінляндії також слід подбати про українських біженців.

По-друге, ЄС повинен підтримувати шлях України до ЄС і НАТО і здійснювати сильну дипломатію в усьому світі від імені України та мирного плану Зеленського.

По-третє, ЄС має збільшити та подбати про ефективність санкцій, наприклад, зменшивши верхню ціну на російську нафту та посиливши контроль над продажами, також необхідне втручання у транспортування російського скрапленого газу до Європи.

Як президент, я б сказав, що ми повинні підтримувати Україну доти і настільки сильно, щоб вона досягла своєї мети. Ніхто не повинен вирішувати замість України».

Фото: Getty Images
Фото: Getty Images

РОЗРАХУНКИ НА ДРУГИЙ ТУР: ШАНСИ СТУББА БІЛЬШ ВАГОМІ

Попри те, що прямо «Росія має програти» ніхто не сказав, відповіді все ж достатньо сильні та переконливі. Тому тут, на відміну від деяких інших виборів, українцям не треба за когось вболівати. Після потрясіння 24 лютого обидва кандидати мають вигляд надійних союзників. Тим більше, якщо врахувати, що вони з держави, яка ж сама має 1270-кілометровий кордон з країною-агресоркою.

І яких же результатів варто тепер очікувати 11 лютого в другому турі? Останні опитування свідчать на користь Стубба, 55–59% – проти 41–45% в Гаавісто.

Втім, щоби переконатися в слушності таких пропорцій, достатньо глянути на розклад голосів щодо перших шести кандидатів:

● Стубб (Коаліційна партія) – 27,2%;

● Гаавісто (Зелений союз) – 25,8%;

● Галла-аго (Справжні фіни) – 19,0%;

● Рен (Центр) – 15,3%;

● Андерссон (Лівий союз) – 4,9%;

● Урпілайнен (Соціал-демократи) – 4,3%.

Голоси центриста Рена, найімовірніше, поділяться навпіл. Голоси націоналіста, консерватора Галла-аго майже повністю відійдуть до партнера з коаліції Стубба. І це +19%. Голоси двох лівих кандидаток відійдуть близькому до них Гаавісто. І це лише +9%. Ось вам і та сама різниця у 10%. Щонайменше, оскільки може ще спрацювати ефект бажання долучитися до більш імовірного переможця. Якісь несподіванки, сюжетні повороти можуть бути. Але тенденція на цей час саме така, як би хтось не симпатизував «провіднику до НАТО» Гаавісто.

Тим часом фінська преса знайшла ще одну першість цих виборів: «Вперше в історії Фінляндії другою половиною президента стане людина іноземного походження». Справді, дружина Стубба – англійка Сузанне Іннес-Стубб. Партнер Гаавісто (він відкритий гей) – еквадорець Антоніо Флорес.

Принагідно зазначимо: гетеросексуал Стубб окремо зазначав, що його приналежність до правої в цілому партії не означає надмірного консерватизму. Політик сам називав себе «лібералом в одязі консерватора». Відповідно під час роботи в Європарламенті (2004–2008) він був заступником голови групи з питань сексуальної рівності (LGBT Intergroup). У 2010 році Стубб, на той час глава МЗС, став патроном заходу «Helsinki Pride». А у своїй біографії «Алекс» він не забув вказати про свою підтримку гендерно-нейтрального закону про шлюб (2014–2015).

Для Росії, де нещодавно зауважили, що наявність «гендерно-нейтральних туалетів» в Україні – достатній привід для Великої війни, подібна двійка кандидатів у президенти здатна викликати нові спалахи пропагандистської ненависті. Утім, хто на це тепер звертає увагу?..

Олег Кудрін, Рига

Перше фото: Silja Viitala / Yle

Приєднуйтесь до наших каналів Telegram, Instagram та YouTube.

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-