Українська медична експертна спільнота: політичний і суспільний консенсус в питаннях охорони здоров'я

Організатор: Громадська платформа «Українська медична експертна спільнота.

Учасники: Ігор Найда - член Координаційної Ради УМЕС, лідер громадської платформи "Сходи в майбутнє"; Анатолій Анчішкін - член УМЕС, координатор експертизи програм кандидатів у Президенти України (м. Дніпро);  Анатолій Якименко - член УМЕС, головний редактор інтернет-ресурсу «TRIGGER»  (м. Вінниця); Наталія Бондаренко (Безмен) - член УМЕС, лікар-терапевт вищої кваліфікаційної категорії, медцентр «ВЕРУМ» (м. Київ); Олексій Орлов - член Координаційної ради УМЕС, лікар-хірург, головний лікар Медичного центру «Клініцист», магістр державного управління (м. Київ); Володимир Найштетік - директор науково-виробничого об'єднання «НІР», професор, академік УАН (м. Київ); Валентина Очеретенко - член УМЕС, голова Спілки захисту прав пацієнтів «Здоров'я нації», віце-президент IDF (2003-2009 рр.) (м. Київ); Іван Сорока  - член КР УМЕС, президент Українського медичного клубу, член Громадської Ради при МОЗ України, член Правління СФУЛТ; Костянтин Косяченко  - член КР УМЕС, Громадська спілка «Українське агентство з оцінки технологій охорони здоров'я»;  Ігор Шкробанець - член КР УМЕС, член Правліня «Українська асоціація сприяння охороні здоров'я населення».

Модератор: Костянтин Надутий - уповноважений координатор Української медичної експертної спільноти, заступник голови правління Всеукраїнського лікарського товариства, член президії Національної лікарської ради України. 

Коротко. Під час «круглого столу» будуть представлені результати оцінки експертами УМЕС програм кандидатів у Президенти України на предмет відображення в них потреб та інтересів людей у сфері охорони здоров’я.

Критерії оцінки програм визначені на основі цінностей, цілей і принципів, задекларованих у Статуті УМЕС та Концепції безперервного вдосконалення національної системи охорони здоров’я України, розробленої УМЕС.

Детальна інформація за тел.: +380957238972 та  електронною адресою: nkadoma@ukr.net.    (Костянтин Надутий).

Підсумкові матеріали:

Фінансування за пацієнтів, які не підписали декларації з лікарем, можуть скасувати вже з 1 квітня - НСЗУ

В Україні з 1 квітня 2019 року планується скасувати фінансування за “червоними” списками (за пацієнтів, які мешкають на території обслуговування закладу, але ще не підписали декларацію про вибір лікаря).

Якщо у медичному закладі не вистачає сімейних лікарів, терапевтів чи педіатрів, з якими слід підписати декларацію, пацієнти мають звертатися до місцевої влади, заявив кореспонденту Укрінформу голова Національної служби здоров'я України Олег Петренко.

“Останнім часом спостерігається висока динаміка укладення декларацій, заклади демонструють високі показники. Наприклад, у Червонограді свого лікаря обрали уже 92% жителів, у Василькові – 86%. У Вінницькій області рівень укладення декларацій – 78%, в Сумській – 75%, у Хмельницькій – 73,8%. Тому було вирішено припинити оплати за “червоним” списком з 1 квітня. Це має стати стимулом для переходу на нову, більш ефективну модель оплати. Мова не йде про економію коштів, а про їхнє ефективне використання”, - сказав Петренко.

За його словами, більшість закладів отримали за договором з НСЗУ суттєво більше коштів, аніж за субвенцією.

“Щоб перехід на нову модель відбувався поступово і без ризиків, певний час діяла оплата і за так званим зеленим списком (тобто за пацієнтів, які уклали декларацію), і за червоним (за тих, хто не обрав свого лікаря)”, - зазначив Петренко.

За його словами, медичні заклади з високим рівнем укладення декларацій різниці в оплаті не відчують.

“Ті ж заклади первинки, які ще недостатньо попрацювали для укладання декларацій, повинні будуть активніше це робити. Працювати так, аби зацікавити пацієнтів укладати декларації. Якщо в закладі склалася ситуація, коли лікарів не вистачає, потрібно звернутися до власника закладу – місцевої влади – і вжити заходів, аби забезпечити достатню кількість сімейних лікарів, педіатрів та терапевтів. Аби кожен пацієнт міг обрати собі лікаря”, - наголосив Петренко.

Він підкреслив, що декларацію можна підписати незалежно від місця прописки, роботи, навчання. Та нагадав, що “якщо пацієнт не уклав декларацію з лікарем, незрозуміло, куди мають піти кошти від держави. Отже, для того, щоб скористатися гарантованим безоплатним пакетом послуг на первинній ланці, пацієнт має підписати декларацію”, - зазначив Петренко.

Він пояснив, що декларація потрібна буде і для того, щоб отримати рецепт на Доступні ліки, адже з 1 квітня рецепт на ліки за цією програмою будуть виписувати лише лікарі первинки.

“Звичайно, пацієнт, який не підписав декларацію, не залишиться без медичної допомоги. Якщо людина перебуватиме у невідкладному стані, тобто її життю та здоров’ю загрожуватиме небезпека або значна шкода, їй нададуть допомогу у кожному закладі первинної допомоги”, - завірив Петренко.

За його словами, система охорони здоров’я країни змінюється і відкриває нові можливості як для лікарів, так і для пацієнтів. “Щоб ними скористатися, потрібно дотримуватись правил”, - підкреслив Петренко. Він також пояснив, якщо раніше держава утримувала медичні заклади, то тепер - оплачує конкретні послуги, надані пацієнтам у цьому закладі.

“Це сприяє ефективному використанню коштів та стимулює заклади та лікарів орієнтуватися у своїй роботі на потреби пацієнтів. Новий принцип довів свою ефективність”, - сказав Петренко.

Більшість кандидатів у Президенти не розуміють, що відбувається в українській медицині

Більшість кандидатів на пост Президента України не розуміють, як функціонує система охорони здоров'я в Україні.

Про це на прес-конференції в Укрінформі заявила член Українського медичного експертного співтовариства Наталія Бондаренко.

"Я проаналізувала передвиборні програми 44 кандидатів на пост Президента України: більшість з них поняття не мають, як функціонує система охорони здоров'я України, як вона має функціонувати, а також яким чином проходить реформа охорони здоров'я. Тим часом реформа розпочата і триває. Кожен наступний Президент України, хто б не зайняв цей пост, зіткнеться з тим, що йому потрібно буде продовжувати розпочату реформу, приймати рішення - продовжувати реформу чи зупинити її. Відповідати на запитання, чи є кошти у держави навіть на початкові реформи, які зараз проходять. З цим викликом зіткнеться кожен із кандидатів", - зазначила Бондаренко.

За її словами, в країні не обговорювалися питання проведення медичної реформи.

"Питання трансформації медицини не обговорювалися в ЗМІ, не було широких дискусійних платформ, не залучалися експерти, не було діалогу. Але в подальшому це потрібно буде зробити: чи вистачить податків, чи вистачить виділених коштів на те, про що вже заявлено, зокрема, в "Програмі державних гарантій", - сказала Бондаренко.

За словами уповноваженого координатора Українського медичного експертного співтовариства, заступника голови правління Всеукраїнського лікарського співтовариства Костянтина Надутого, українські експерти в сфері медицини розробили концепцію розвитку системи охорони здоров'я України.

"У концепції задекларовано основні цінності охорони здоров'я, сформульовано основну мету, завдання, принципи організації вдосконаленої Національної системи охорони здоров'я і стратегію розвитку системи. Положення концепції вивірено й затверджено експертною спільнотою. Цей документ може бути використаний як основа під час розробки подальших документів, що стосуються політики у сфері національної охорони здоров'я - стратегії, нормативно-правової бази реформ тощо", - сказав Надутий.

За словами Надутого, мета Національної системи охорони здоров'я та її безперервного вдосконалення - збереження і поліпшення здоров'я громадян України для примноження людського потенціалу нації.

"Концепція безперервного вдосконалення Національної системи охорони здоров'я України грунтується на визнанні українським суспільством таких основних цінностей: людиноцентричність - встановлення індикаторів прогресу, пов'язаних зі здоров'ям людини, доступністю для людини необхідних послуг з охорони здоров'я; духовність - державний пріоритет дотримання права на життя і здоров'я, не може бути підмінений іншими, перш за все матеріальними, цінностями в діяльності системи охорони здоров'я та інших галузей економіки; і національна безпека - актуалізація медико-біологічних, екологічних і техногенних ризиків, у тому числі пов'язаних із військовою загрозою для України, забезпечення здатності й високої готовності їх подолання", - зазначив Надутий.

Він підкреслив, що досягнення таких цілей передбачає реалізацію певних завдань, зокрема, збільшення тривалості та якості життя, очікуваної тривалості здорового життя, зменшення загального тягаря хвороб і зниженні дитячої смертності.

"Таким чином забезпечення своєчасного, справедливого й рівного доступу громадян до необхідних якісних медпослуг призведе до зменшення витрат на лікування, усунення випадків катастрофічних витрат, пов'язаних з лікуванням, забезпечення для громадян незалежно від місця проживання високої і рівної доступності первинної медичної допомоги на засадах сімейної медицини" , - сказав Надутий.

Він також додав, що під час вибору способів досягнення мети, вибір варіанта вирішення для включення до стратегії здійснюється на підставі моделювання та порівняння альтернатив при їх наявності.

Відео з круглого столу:

Замовити фото натисніть тут - Фотобанк