Торік Український культурний фонд (УКФ) повноцінно розпочав свою роботу та підтримав майже 300 грантових проектів в усіх можливих сферах культури і мистецтва на більш як 150 мільйонів гривень. У 2019 році фінансування Фонду зросло вчетверо. Про поразки та перемоги минулого року і плани на 2019 рік Укрінформ розпитав у виконавчого директора УКФ Юлії Федів.

- Український культурний фонд – дуже молода організація. Разом з тим, за минулий рік ви вже встигли прозвітувати про підтримку майже 300 проектів. Які плани на цей рік, наскільки збільшується обсяг роботи, кількість заявок і що ви взагалі очікуєте?

- Цей рік ми починаємо із затвердження трирічної стратегії діяльності фонду, в рамках якої ми виділяємо ряд конкурсних програм. До того ми проводили лише три типи конкурсів, були досить широкі рамки для заявників і тому заявки розрізнялись лише кількістю партнерів, з якими ти можеш податись на грант УКФ – індивідуальні проекти, проекти національної співпраці й проекти міжнародної співпраці.

Торік ми провели близько одинадцяти стратегічних сесій, опитали понад сотню експертів та лідерів думок і вийшли на те, що УКФ має за місію загалом сприяти розвитку культури і мистецтва в Україні і формувати певні сенси, які будемо нести майбутнім поколінням.

- Розкажіть детальніше про нові конкурсні програми.

- Нові програми, маємо надію, допоможуть певним чином змінити екосистему в сфері мистецтва і культури України.

Перша конкурсна програма передбачає створення інноваційного конкурентоспроможного культурного продукту в різних секторах культури і мистецтва. Ми вводимо в нашому суспільстві розуміння – що таке "інноваційний продукт" і що таке "конкурентоспроможний продукт". І також наводимо приклади продуктів, які можна отримати в процесі реалізації того чи іншого проекту.

Цією програмою ми хочемо надихнути на те, що УКФ – це інституція, створена для підтримки саме чогось нового, що виходить за рамки операційної діяльності організації, створена для мрій, які ви давно хотіли реалізувати.

Наступна програма теж зумовлена побажаннями спільноти, її сенс – у створенні та підтримці освітніх програм. Тому виникла програма "НОРД" – навчання, обмін, резиденції, дебюти. Ця програма якраз підтримуватиме створення і розробку нових навчальних програм – як в існуючих закладах формальної освіти, так і в організаціях, які займаються неформальною освітою саме у сфері культури та мистецтва.

На багатьох стратегічних сесіях проговорювалось, що варто було б започаткувати в рамках університетів школи або курси арт-менеджерів, арт-кураторів, реставраторів тощо. Обміни – завжди користуються популярністю і тут ми будемо тісно співпрацювати з Українським інститутом щодо створення обмінів між окремими організаціями на теренах України та за її межами.

Так само багато заявників проговорювали необхідність окремої програми на підтримку створення в Україні резиденцій.

Блок "дебюти" – це підтримка молодих митців. Того року ми побачили досить мало заявок саме від них. Це, звичайно, зумовлено і тим, що, на жаль, УКФ не може приймати заявки від окремих фізичних осіб, лише від фізичних осіб-підприємців та юридичних осіб. Завдяки цій програмі ми хочемо стимулювати наявні заклади та структури долучати до себе молоді таланти і давати їм шанс презентувати свої перші роботи – чи це у сфері візуального мистецтва, чи у кіномистецтві.

Наступна програма виникла в процесі довгих переговорів з Міністерством культури, з іншими профільними міністерствами і спільнотою. Її назва – "Український культурний монітор", мета – підтримувати практичні й прикладні аналітичні та дослідницькі проекти.

У рамках цієї програми ми навіть запускаємо окремий ресурс Ukraine.Culture.Creativity, де українською та англійською мовами розповідатимемо і нашій спільноті, й нашим закордонним друзям про те, що зараз відбувається в сфері культури та мистецтва України.

- Як щодо кіновиробництва? Минулоріч фонд підтримав чималу кількість проектів, пов'язаних саме з кіноіндустрією.

- Так, буде окрема програма, яка стосується аудіовізуальних індустрій. Ми побачили, що в 2018 році саме представники аудіовізуального сектору були найбільш активними і вже попередньо навченими Держкіно, як правильно формулювати заявки і претендувати на державне фінансування. Через це вони певним чином не давали "просунутись" представникам інших секторів культури та мистецтва, тому ми їх виділили в окрему програму.

У рамках цієї програми підтримуватимуться шість напрямків: кіно і телесценарії, продакшн і пост-продакшн ігрового та неігрового кіно, створення телепродукту.

Освіта у секторі – це буде окремий напрямок. Ми хочемо підсилити цей сектор в Україні. І останнє – це сприяння промоції української аудіовізуальної індустрії за кордоном.

Наступна наша програма сприятиме підсиленню позитивного іміджу України на міжнародній арені – це програма "Знакові події в культурній галузі".

- Як це виглядатиме?

- Ми хочемо підтримати створення в країні мегаякісних івентів, які охоплюють широку аудиторію не тільки України, щоб з-за кордону до нас приїздили фахівці тієї чи іншої галузі. Я хочу, щоб для всього світу було трендово, наприклад, взяти участь в Одеському кінофестивалі – так, як зараз майже весь світ з'їжджається в Берлін на Берлінале. Хочеться, щоб Київ чи Одеса, чи Харків, чи Львів, чи будь-яке інше місто України отримало б статус так званої "культурної Мекки".

Також у рамках цієї програми УКФ підтримає презентацію України на міжнародних подіях – чи це український стенд на виставці, чи театральні, кінофестивалі тощо.

Крім того, оскільки нині активно розвивається питання інклюзії, ми разом з Британською радою розробили спільну програму "інклюзивне мистецтво" і запускаємо її у двох напрямках: підтримка культурних проектів, створених людьми з інвалідністю та підтримка інституцій у сфері культури та мистецтва, щоб вони адаптували свої простори і свої продукти під аудиторію з особливими потребами.

- Усі програми діятимуть вже 2019 року?

- Шість програм ми запускаємо в першому півріччі. Також паралельно розроблятимемо програму "Мала та велика культурна столиця", її хочемо запустити наприкінці року. Щороку ми визначатимемо міста – "малу" та "велику" культурну столиці держави.

Зосередимо свою увагу і на міжсекторальних проектах, які сприятимуть тому, щоб різні сектори культури та мистецтва поміж собою або один з одним кооперувалися і створювали гільдії, асоціації – так легше буде лобіювати, презентувати інтереси галузі на різних рівнях.

- На яку суму зможете підтримати проекти у 2019-му році?

- Схема залишається така ж, як і в 2018 році, у рамках кожної програми є напрямки: можна подаватись індивідуально або з партнером – міжнародним чи національним.

Суми корелюються від програми до програми: в кіногалузі, наприклад, планки трохи вищі в зв'язку з тим, що це затратна галузь. Загальний фонд на проекти – 641 млн гривень. І якщо торік у нас було загалом 156 млн гривень і ми підтримали триста проектів, то цього року при цих коштах, я думаю, що буде як мінімум удвічі більше проектів.

Все залежить від того, на які суми нам надійдуть проектні заявки та якої якості — адже фонд завжди залишає за собою право не використати всі кошти, якщо не буде відповідної якості проектів.

- Фінансування збільшилося в кілька разів, а наскільки збільшилась кількість співробітників Фонду?

- Зараз кількість співробітників зростає з кожним днем. Ми розуміємо, що під кожну програму нам потрібна окрема команда людей. Якщо у 2018-му ми працювали командою в 20-25 людей, то цього року в нас вже є 50 людей у штаті.

Кожну з програм супроводжуватимуть мінімум два менеджери, які будуть консультувати, проводити технічну оцінку проектів. І вони ж потім будуть супроводжувати і моніторити виконання.

Цього року ми також створили окремий аналітичний відділ, адже фонд постійно має моніторити ефективність використання державних коштів у розрізі секторів, регіонів, заявників й аналізувати, які програми є більш необхідними, а які – потрібно закрити чи створити абсолютно нові.

Також ми відкрили окремий відділ фінансування проектів – є потреба в консультації таких фахівців. І на етапі перевірки звітності нам також потрібно збільшити штат фінансистів.

- Які найсуттєвіші проблеми виникли на етапі "від А до Я" минулоріч?

- Найбільшою проблемою виявились досить короткі часові рамки. Тому що ми свою діяльність розпочали в березні, певний час пішов на формування команди, швидке напрацювання нормативної бази – і вже у квітні ми оголосили конкурс до експертних рад фонду.

У перший рік довіра до державної інституції не була настільки високою, тому ми не отримали бажану кількість заявок до експертних рад. А експертні ради — це основні складові відбору проектів у рамках конкурсу. І саме той бал, який поставить експерт, потім визначає, який проект отримає фінансування від УКФ, а який – ні.

Це був перший виклик для нас і цей виклик продовжується – в 2019 році буде більша кількість проектів, нам потрібно більше людей. Тому закликаємо спільноту долучатись до співтворення і зміни екосистеми культури та мистецтва України.

Крім того, торік ми могли підтримати лише короткострокові проекти, які мали тривати два-три місяці. Тому ми розуміли, що зможемо підтримати лише проекти, які мають готову концепцію і потрібні лише кошти на її реалізацію, або це разовий захід, або підтримували саме розробку концепції без її реалізації.

Це два основні виклики, крім інших, які пов'язані з недосконалістю нормативної бази України у сфері грантування.

- Існує певне упередження, що культурне середовище в Україні дуже обмежене певною кількістю людей, так чи інакше ці люди постійно залучаються в різних проектах і, умовно, "новачкам тут не місце"…

- З цим я не можу погодитись. Рік нашої роботи якраз показав, що культурна спільнота досить широка і різноманітна. І треба брати до уваги, що культурний продукт створюється не лише представниками культурної галузі, а й представниками тих галузей, які на стику, – соціальна, економічна сфера, іноді навіть сфера охорони здоров'я.

У наш час дизайн-мислення і культура як метод чи інструмент для реалізації тієї чи іншої цілі сприймаються і використовуються іншими секторами.

- Уявімо, що є дівчина Ліда, яка хоче зробити свій проект, у неї є ідея та розуміння, як це має виглядати. Що вона має зробити, щоб отримати від вас грант?

- Перший крок, який має зробити дівчина Ліда, – це зайти на сайт Фонду, обрати ту програму, яка їй найбільше підходить. Потім – ознайомитися з інструкціями, які ми максимально доступно розписали: хто може податись, які пакети документів необхідні, які етапи проходить ваша проектна заявка, що ви отримаєте після підписання договору та як ви маєте звітувати.

Два основні документи, які потрібно підготувати – це проектна заявка та кошторис. У проектній заявці просто описується назва проекту, цільова аудиторія, чому дівчина Ліда вважає, що цей проект є актуальний станом "на зараз", які в неї є ресурси, з ким вона робитиме проект, хто в її команді, чи є технічна база для реалізації проектів і що хочеться досягти в результаті проекту, на який рівень вийти і який продукт має бути на виході.

І після цього перевести в цифри – чітко розписати у кошторисі: які кошти і на що саме потрібні в рамках гранту – гонорари, заробітні плати, оренда, матеріали, просування продукту в мережах тощо. Зрештою – подати пакет документів на сайті онлайн – і чекати.

- З досвіду 2018 року – як часто завищують кошторис і як ви це виявляєте?

- На етапі оцінки проекту завдання експерта – оцінити не лише його культурно-мистецьку якість, а й кошторис. Торік ми зіткнулися з певними труднощами, бо знайти універсального експерта, який є не лише представником галузі, але і, в ідеалі, володіє основами фінансового менеджменту — це завдання не з легких.

Тому цього року ми окремо виділили фінансову раду для аналізу кошторисів.

Можу сказати, що часто люди завищують ціну, бо не орієнтуються на ринку і не зважають на особливість державних коштів – ти маєш обирати на ринку послуг найменш затратну пропозицію. Крім того, є особливість культурної галузі: люди живуть ідеєю і для них цифри не важливі, їм важлива якість, і дуже часто вони не входять у деталі та не вважають за потрібне знайти дешевшу ідентичну пропозицію.

Ще є питання гонорарів — ми як державний фонд маємо регулюватись чинними нормативами щодо умов оплати праці, які визначені державними нормами. І тут часто виникає конфлікт, тому що представники галузі, які працюють давно з бізнесом або з міжнародними грантодавцями, звикли до високих гонорарів і до досить високих цін на свої послуги. Ми маємо привчити їх жити в реаліях бюджетного законодавства, досить низьких за існуючих тарифних сіток.

Тому цього року ми розробили детальну інструкцію до кошторису, встановивши на кожну статтю затрат максимальну суму.

- Подати на конкурс можна лише один проект?

- По факту, цьогоріч ви зможете податись лише двічі до УКФ – як заявник та як партнер. Тобто, один заявник може обрати лише одну програму і як партнер проекту – іншу.

Зазначу, що у 2019-му ми підтримуємо проекти з травня по жовтень, а листопад-грудень підуть на звітування.

- При оцінці претендентів чи є страх підтримати тих, хто того не гідний, або не підтримати того, хто навпаки – гідний?

- Досить важко відповісти на це питання, поняття "гідний" і "не гідний" – хто це встановлює? У 2018 році ми зіткнулися з такими дискусіями, які велись у соцмережах, на стратегічних сесіях, у фокус-групах: хто ж такий взагалі експерт, що є експертизою в сфері культури і мистецтв та як можна визначити, який продукт є важливим, а який — ні?

Ми сподіваємось на те, що експерти, які входять до експертних рад, – це люди, які довгий період працювали і володіють інформацією про свій сектор і вони можуть дати свідому оцінку тому чи іншому проекту.

Ще існує така проблема як "проект на папері" і "проект реалізований". Ми оцінюємо проект на папері й лише в кінці року розуміємо, як він реалізовується і чи насправді він є якісним.

- Випадки, коли очікування не збіглися з реальністю, були?

- Звичайно, були випадки, коли по факту реалізація була набагато кращою, аніж описана на папері, або трішки гіршою. Звісно, серед 298 проектів були і більш вдалі, й менш вдалі.

Загалом торік було укладено 298 грантових угод, а по факту звітності реалізовано 293 проекти.

Були випадки, коли нам звітували не на повну суму – і тоді ми або не проводили фінальний платіж, або зменшували загальну суму гранту. Ще гірший варіант – зобов'язували повернути навіть частину авансу.

Є проекти, які по факту не відбулись і ми не отримали ніяких звітів про виконання. В нас наразі є двоє заявників, які не визнають за собою провину, а тому ми йдемо до суду і будемо зобов'язувати відшкодувати кошти.

- Наразі актуальне питання виборчої кампанії в країні. Як фонд уникає вірогідності бути залученими в скандальні проекти за участю політичних фігур?

- У законі "Про Український культурний фонд" та у всіх внутрішніх документах чітко прописано, що УКФ не може підтримувати політичні партії та об'єднання і також проекти, які мають політичну складову.

Ми є аполітичними ad hoc і далі будемо дотримуватися цієї позиції.

- Щодо співпраці наших заявників із закордонними партнерами. На вашу думку, що приваблює іноземців в Україні і наскільки зросла зацікавленість українською культурою за кордоном?

- Не всі ще знають про Україну, не всі знають про потенціал того чи іншого сектору культури і мистецтва. Саме у зв'язку з цим ми й створюємо англомовний ресурс, який сприятиме промоції України за кордоном. І цей ресурс, зокрема, міститиме базу даних культурних креативних діячів. Адже мало знають – мало співпрацюють.

Ще важливий аспект – ми дуже концентруємось на нашому регіоні, на регіоні Центральної та Східної Європи. Я думаю, що нам потрібно виходити за ці рамки і більше розповідати, промотувати себе, зокрема, і в азійському регіоні, на африканському континенті, у Латинській Америці – розширювати горизонти. І тоді в контексті співпраці з іншими країнами про нас будуть все більше чути і нас будуть пізнавати.

- Як ви співпрацюєте з іншими українськими інституціями?

- Загалом, наразі в Україні відсутня загальна співпраця в контексті міжнародної підтримки культури і мистецтва. Тому ініціюватимемо так звану Координаційну раду, до якої хочемо залучити профільні міністерства та інституції – і таким чином визначати план дій на кожен рік і доповнювати одне одного.

Найгірше, що ми деколи дублюємо одне одного, або співфінансуємо один захід з усіх сторін, а інші заходи – взагалі ніким не фінансуються. Нам дуже важливо обмінюватись інформацією, співпрацювати між собою.

Зараз у нас є двосторонні стосунки з Держкіно, з Мінінформполітики, з Офісом просування експорту, з Українським інститутом. Тепер ми хочемо все це звести за один круглий стіл і разом розписати дорожню карту для профільних інституцій.

- Для культурного середовища УКФ – це перш за все можливості. А що таке УКФ для пересічного громадянина – як на собі людина, що не залучена до профільної культурної діяльності, може відчути роботу фонду?

- Для себе ми визначаємо пряму і опосередковану цільову аудиторію: пряма – це безпосередньо культурні діячі й митці та культурні організації; опосередкована – кожен громадян України. І мета Українського культурного фонду – змінити екосистему суспільства.

Я сподіваюся, що колись – у найближчі три-чотири роки – культура стане такою ж важливою, якими наразі є охорона здоров'я чи економіка та фінанси.

Наприклад, ми хочемо запустити комунікаційні кампанії, як це робив ArtCouncil у Британії – коли на всіх зупинках громадського транспорту вони почали розміщувати твори мистецтва. І це такий собі "ефект 25-го кадру", коли ти постійно бачиш щось, що є дотичним до сфери культури і мистецтва.

У 2018 році для нас показником результативності нашої роботи було те, коли люди не з галузі говорили, що вони знають, що таке УКФ, вони говорили: "Вау, яка крута вистава!" або "Вау, який крутий музичний проект!", або "Чудово, що на стільки відсотків зросла кількість україномовних книг на прилавках!", або "Тепер можу піти на український фільм!".

Ми прагнемо, щоб українська культура і мистецтво стали нормою в суспільстві. І я переконана – тоді рівень життя українців зросте, тому що культура – це основа.

Олександра Жаркова. Київ
Фото – Павло Багмут