Для затравки – два факти. Підраховано, що сьогодні в світі ведеться мінімум 5000 клінічних досліджень щодо застосування стовбурових клітин, якими уже ефективно лікують цукровий діабет, ДЦП, аутизм, розсіяний склероз, ВІЛ-інфекцію й таке інше.

Тим часом проблема лише гострішає... Найближчим часом, як мінімум, трьом із семи жителів нашої планеті до 70-річного віку знадобиться трансплантація стовбурових клітин.

Ось чому глобальний виклик людство намагається розв’язати індустріально. Ще у грудні 2019 р. майнуло повідомлення, мовляв, коли саме канадські вчені – біофізик Джейм Тілл (James Till) та клітинний біолог Ернест Маккаллох (Ernest McCulloch) – у 1961 р. відкрили трансплантаційні стовбурові клітини, які можуть переростати в будь-яку тканину людини, то Країні кленового листа сам Господь звелів підвищити ставки…

● Коли у вільний продаж надійдуть частини людського тіла?
● Знайдена панацея? Хтозна, вижив один, але померли семеро.
● Головне, вибрати відповідну стратегію поведінки лікаря.
● Півмільйона гривень – і молодість у вас у кишені.
● Де брати стовбурові клітини – “це наше українське know-how
● Деякі стовбурові клітини можуть бурхливо розростатися у злоякісні новоутворення.
● Екзосоми – чому сьогодні ними захоплено цікавиться весь науковий світ.

*   *   *

Вітаю вас: Канадський Центр розробки й запровадження регенеративної медицини (Centre For Commercialization Оf Regenerative Medicine, CCRM) та американська багатогалузева корпорація “General Electric Co.” створили в Торонто, провінція Онтаріо, лабораторію, щоб ретельно уточнити технологічні процеси, необхідні для повноцінного функціонування… автоматизованої фабрики з масового виготовлення живильних середовищ та самих будівельних матеріалів для різних людських клітин. Отже, уявляєте: у світі будується завод із промислового виробництва стовбурових клітин!

Поки ви переварюєте новину, скажу: найбільш ґрунтовне джерело інформації із теми стовбурових клітин – Національний інститут охорони здоров’я США (National Institutes Оf Health), див. тут.

Як справи у цьому відношенні в Україні?

Про величезне значення стовбурових клітин і перші здобутки вітчизняної науки поспілкуємося з біотехнологом, доктором біологічних наук, професоркою, завідувачкою лабораторії клітинної радіобіології Інституту експериментальної радіології ДУ “Національний науковий центр радіаційної медицини НАМН України” Галиною Лавренчук.

ЗА П'ЯТЬ ДНІВ ХВОРИЙ НА COVID-19 У ВАЖКІЙ ФОРМІ – У НАС САМОСТІЙНО ВИГУЛЮВАВ СОБАКУ

- Почнемо із напівзакритої теми. Галино Йосипівно, мені відомо, що в Україні нагромаджено певний досвід лікування COVID-19 стовбуровими клітинами (СК). Коли почалися ваші експерименти і які перші підсумки тих досліджень?

- Відверто кажучи, лікування хворих на COVID-19 стовбуровими клітинами експериментами називати не можна, бо на людях ми не експериментуємо, а намагаємось лікувати (і не тільки від COVID-19). Зацікавилася цим методом лікування я не дуже давно: може, рік минув, як спалахнула пандемія, і стало зрозумілим, що це надовго. До теми нас схилила інформація з Китаю, мовляв, тамтешні вчені отримали результати можливості лікування коронавірусу СК. Оскільки я давно (приблизно десять років) працюю із стовбуровими клітинами та консультую фахівців у різних медичних центрах та біотехнологічних лабораторіях: не лише досліджую, а й вирощую СК із різних тканин та готую потрібні клітинні препарати – до актуальної теми придивилася уважніше.

- Що стало конкретним поштовхом до більш активних дій?

- Саме життя. Буквально за тиждень, як майнула ідея, до нас звернулася одна сім'я. Більше того, це були добрі знайомі, а там чоловік, глава родини, захворів на коронавірус у важкій формі. Знаючи, що я працюю з СК, дружина попросила – по-перше, про методику надати повну інформацію, а по-друге – допомогти.

- Ризикована складалася ситуація.

- Це правда... Оскільки інформацією я володіла, на темі – зналася, було виготовлено спеціальний препарат зі стовбурових клітин – і медсестра, навчена маніпуляціям із СК, дотримуючись усіх правил індивідуального захисту від COVID-19, зробила хворому внутрішньовенну ін'єкцію.

- І?

- Пацієнт був важким. Тиждень трималася температура за 39°. Без сторонньої допомоги останні дні чоловік не міг підвестися. Жахливий кашель буквально розривав легені, до того ж – виснажував біль у грудях. На наступний день після введення СК температура спала до 37°. Пацієнт врешті-решт солодко заснув, а прокинувся – іншою людиною.

- Тобто зміни ви побачили за один день?

- За одну ніч. Відтоді температура не підвищувалася, за два дві чоловік сам підводився, а за п'ять днів самостійно вигулював собаку... Що найдивовижніше, у лікарні він так і не побував, бо вилікувався вдома.

- Гаразд, спишемо це на диво... А інші випадки?

- Про всі не розповідатиму, але один вкарбувався у пам'ять. Нашому керівнику зателефонували із Харкова, повідомивши: на COVID-19 важко захворіли його добрі знайомі. Тоді уночі я терміново приготувала для внутрішньовенного введення клітинний препарат, і з медсестрою директор рушив до Харкова.

- Розумію етичний бік ситуації: в іншому місці помирають твої друзі...

- Хворий уже опинився в госпіталі. Власне, у подібному стані в переповненій палаті безпорадно лежало вісім пацієнтів, котрих лікували за єдиним протоколом.

- Отже, діяти довелося блискавично?

- І – на власний страх і ризик, але ризик на той час був свідомий. Лише цьому хворому ввели СК. Через тиждень він виписався із ковідного відділення.

- Який це мало ефект?

- У палаті залишилося сім пацієнтів у тяжкому стані. А позаминулого тижня я сама захворіла на COVID. На собі відчула дію вірусу: боліло все, навіть шкіра, хоча температура трималася 34,6°. Ні лежати, ні сидіти, ні ходити. Експрес-тест не виявив присутності вірусу в організмі. Сатурація – 99%, тиск 115/60 (а я – гіпертонік), тим часом самопочуття гіршало. Через два дні температура підскочила до 38,8°. У МЦ вирішили ввести стовбурові клітини. Буквально за годину після ін'єкції я заснула, а через три години прокинулася, то відчула: щось змінилось! Температура спала, біль почав ущухати, і захотілося... овочевого супу. До цього я майже нічого не їла, тільки пила чай із лимоном. Схудла на п'ять кілограмів... За шість днів у мене були виявлені антитіла до імуноглобулінів М і G. Нині відновлююсь. Ось така особиста історія про дію СК при ковіді.

- Не уявляю навіть, як ви, Галино Йосипівно, в екстремальній ситуації, чітко визначали тип стовбурових клітин, розраховували об'єм ін'єкції?

- Тип СК майже завжди однаковий. Це – мезенхімальні стовбурові клітини (популяція мультипотентних клітин. – О.Р.), отримані з пуповинно-плацентарного комплексу після народження дитини. Адже це найбільш молоді, активні та схильні до поділу стовбурові клітини, що найбільш благотворно впливають на людський організм. Щодо об'єму, то тут діє стандарт, напряму пов'язаний із вагою пацієнта.

- Один мільйон СК на один кілограм маси тіла?

- Правильно. Бачу, Олександре, ви підготувалися.

НЕ СЛІД ПЕРЕТВОРЮВАТИ КОРОНАВІРУС НА ДИЯВОЛА УСІХ МОЖЛИВИХ ЗАХВОРЮВАНЬ

- Повернімося до китайських витоків... Професор Наукового центру охорони здоров’я Техаського університету (University Оf Texas Health Science Center) у Тайлері Цзі Хуньлунь (Hong-Long Ji) із групою ІТ-консультантів ще у червні 2020 р. опублікували доповідь – “Терапія стовбуровими клітинами при COVID-19 та інших респіраторних захворюваннях: світові тенденції клінічних випробувань”. Було доведено: “Клітинна терапія є перспективною терапевтичною стратегією для лікування рефрактерних та некерованих легеневих захворювань”. Із цією розвідкою ви були знайомі?

- Саме із цією – ні. Але я перечитала величезну кількість іншої наукової літератури щодо застосування СК під час лікування туберкульозу, різноманітних типів пневмонії, численних інфекційних захворювань. Взагалі, ви не уявляєте весь спектр хвороб, де можуть застосовуватися стовбурові клітини. На сьогодні це понад 200 видів захворювань.

- Це так. Але мені здається, що саме із тієї доповіді професора Цзі Хуньлуня і почалася розкрутка теми “коронавірус і СК”. Якщо я помиляюся, виправте – чи існували більш ранні розвідки по темі?

- Так. Я сама читала протоколи лікування при хронічному обструктивному захворюванні легень (ХОЗЛі), при туберкульозі.

- А саме про застосування клітинної терапії під час COVID-19?

- Ні... Розумієте, не слід перетворювати коронавірус на Диявола усіх можливих захворювань. Так, це атипова інфекційна хвороба, за перебігу якої відбувається істотне ушкодження клітин людських легенів. Механізм лікування ХОЗЛу, легеневої (артеріальної) гіпертензії та силікозу – доволі схожий. Тому чогось занадто нового у лікуванні коронавірусу я особисто не бачу.

- На підтвердження вашої думки... У спеціальній літературі сьогодні стверджується, мовляв, безпеку й доцільність введення стовбурових клітин та позаклітинних везикул під час лікування COVID-19 довели численні випробування I/II фази у пацієнтів із хронічним обструктивним захворюванням легенів, гострим респіраторним дистрес-синдромом, бронхолегеневою дисплазією, ідіопатичним легеневим фіброзом тощо. Яка ваша дослідницька картина, коли йдеться про пацієнтів, яких ви спостерігали?

- Що стосується COVID-19, то групи, достатньої для ґрунтовних досліджень, у мене особисто ще не було. Якщо говорити про інші, подібні захворювання, до нас потрапляють пацієнти різного ступеня важкості – і на першому, й на другому, і на термінальному. Візьму на себе сміливість заявити: СК допомагають на будь-якому етапі перебігу захворювання. Головне – вибрати відповідну стратегію поведінки лікаря. Адже для різних пацієнтів потрібна скорегована терапія.

- Протоколи мають бути відмінні, індивідуальні?

- О, точно – індивідуальні! Не різні, а саме індивідуальні. Із обстеження, вивчення результатів аналізів випливає, які саме стовбурові клітини, в який спосіб, у якій послідовності застосовувати, не виключаючи медикаментозного лікування.

- Китайські фахівці наполягають, що натепер вироблені п’ять загальних і перевірених протоколів лікування COVID-19 стовбуровими клітинами – усе залежить від природи стовбурових клітин: гемопоетичні, стромальні, нейрональні, спітеліальні тощо, а також – від їхнього дозування та відсутності протипоказань для конкретного пацієнта. Ваша думка?

- Ми саме про це зараз і говорили з вами.

- Наскільки доступне лікування – така клітинна терапія? Мені на очі потрапила цифра, яку навів президент Канадського Центру розробки та запровадження регенеративної медицини Майкл Мей (Michael May): “Стовбурова терапія клітин раку крові “CAR-T”, що передбачає регенерацію власних клітин пацієнта, у США вартує $475 тис.”

- Дуже складна тема... Це може стільки коштувати. Відверто кажучи, отримання СК – дуже витратна та дороговартісна медична технологія. Потрібне спеціальне живильне середовище для зростання СК. Слід мати спеціально обладнану стерильну лабораторію, високотехнологічне обладнання. А ще додайте – способи перевірки та контролю за отриманими стовбуровими клітинами. Це дуже дорого коштує.

- Можемо навести якісь цифри, аби стали зрозумілими українські реалії?

- Сегмент занадто широкий – від найпростішого до найскладнішого випадку. Намітилася вилка від 3,5 тис. до 15 тис. умовних одиниць; у гривнях – від 100 тис. до півмільйона. Тут, швидше, йдеться не про гроші, а про вартість людського життя.

- Що входить у цю суму?

- Медичний п'ятиденний курс – обстеження, індивідуальне лікування, догляд та консультації фахівців. Але ми не говоримо про онкологічні та складні захворювання – там інша картина. Та у більшості випадків лікування СК допомагає.

ЗА КОЖНІ ДВАДЦЯТЬ РОКІВ ЛЮДСЬКОГО ЖИТТЯ ВІДБУВАЄТЬСЯ ВІСІМ ВІДСОТКІВ НЕБЕЗПЕЧНИХ МУТАЦІЙ

- Влаштуємо для читачів коротенький лікнеп. У людському організмі – що є джерелом стовбурових клітин?

- Сама людина. Три сотих відсотка нашої маси складають стовбурові клітини. Є вони у будь-якій тканині людського тіла. Найбільше СК, звичайно, у кістковому мозку та жирових тканинах. Це найцікавіші для дослідників місця, звідки в основному й беруться стовбурові клітини.

- Кожен цикл переносу клітин у тіло пацієнта називається “пасажем”. Кажуть... Із яких доз, Галино Йосипівно, починається лікування?

- Пасаж – це пересадка клітин, коли їх стає занадто багато. Але їх можна зняти і для приготування клітинного препарату, Олександре. Коли з людської тканини ми отримуємо культуру клітин – це так звана первинна культура. Тут головна увага, щоб матеріал був генетично правильним. Наприклад, ембріофетальні СК (неспеціалізовані клітини, – О.Р.) – вони дуже молоді, але... небезпечні. Бо можуть бурхливо розростатися в тому числі й у злоякісні новоутворення. Ось чому матеріал слід ретельно відбирати і культивувати, аби він був генетично правильним.

- У чому полягає найбільша підступність проблеми?

- Та їх купа. Скажімо, із жирової тканини людини похилого віку можна необачно взяти дегенеративні клітини. Адже за кожні двадцять років людського життя відбувається вісім відсотків небезпечних мутацій. І де гарантія того, що необачно ми не введемо пацієнтові дегенеративні СК, які, розростаючись, задавлять усі інші, прискоривши процес старіння і біологічного дряхління?

- Згоден. Найцінніші для нашого серця речі – завжди крихкі й тендітні.

- У людському організмі є всілякі клітини – і стовбурові, й не стовбурові – соматичні. Поки вони у відповідному середовищі не вийдуть на певний потенціал поділу, їх не можна вважати СК. Якщо в четвертий чи п'ятий пасаж отримана рівномірна культура, яка за 22-24 години подвоюється, можна говорити, що це, зрештою, стовбурові клітини. Але ще треба проконтролювати їхні маркери, які є тільки у стовбурових клітин.

- Скільки часу потрібно, аби, дотримуючись усіх вимог, приготувати індивідуальну ін'єкцію СК для конкретного пацієнта – від забору культури до уколу?

- Тут усе дуже... індивідуально та залежить від купи чинників. У мене є особисті дані про СК, отримані із жирових тканин пацієнтів, хворих на гепатит та цироз печінки: до першого пасажу може минути місяць. А може навіть і півтора. Далі все залежить від того, як росте отримана культура, адже кожні десять днів ми можемо готувати новий препарат... Ще раз підкреслюю, це складна медична технологія.

- Через перші півроку – може, трохи більше, – початкові 30 клітин виробляють мільйони ембріональних стовбурових клітин. Які за цей час відчуваються зміни?

- Стоп! Нам слід визначитися з поняттями: ембріональні стовбурові клітини – це зовсім інша історія. Увесь цей час ми з вами говорили про алогенні (з пуповини) та автологічні СК, коли застосовуються власні клітини пацієнта. Знову-таки – з особистого досвіду мені відомо, що ефект від введення клітин починає відчуватися наприкінці другого тижня.

- З особистого досвіду?

- Так. Оскільки я – дослідник, часом – на собі досліджую та веду експерименти... Я уважно стежу за змінами стану свого тіла: о, почав зменшуватися біль у ногах. Адже в мене у самої цукровий діабет, тому маю можливість спостерігати цілий букет захворювань. Так ось... Ефект починаєш відчувати за два тижні. Зміни судинні, серцево-судинні, далі – суглоби, зір. Власне, всі людські системи. Там, де існувала проблема, там, у першу чергу, відчувається ефект застосування СК.

- Ставити експерименти на собі – це зразок мужності та самовідданості щодо обраної справи. Але... Скажіть, а хто був першим пацієнтом, якому зробили підготовлену вами ін'єкцію?

- Відверто кажучи, не скажу. Адже тривалий час я працювала виключно у лабораторії і з клієнтами контактів майже не мала: кожен мусить займатися власним ділом. Тим часом зі мною лікуючі лікарі повсякчас узгоджують техніку і технологію введення стовбурових клітин конкретним пацієнтам: вік, тип захворювання, обтяжливі обставини, протипоказання й таке інше. Насправді протягом останніх двох років, з 11-го листопада 2019-го року, у мене опосередковано чотири-шість пацієнтів на день на приготування клітинного препарату.

- Ви так точно запам'ятали дату?

- Так, це був перший день, коли я почала консультувати в київському Медичному центрі “Інститут сімейної медицини плюс”.

БІЛЬШІСТЬ НАШИХ ПОВАЖНИХ І ЗНАНИХ ПАЦІЄНТІВ ТЕПЕР ДОКОРЯЮТЬ СОБІ, ЩО ЛЕГКОВАЖНО ЗДАВАЛИ АНАЛІЗИ РАЗ НА... П'ЯТЬ РОКІВ

- Не менш животрепетна тема... За оцінками Асоціації виробників інноваційних ліків та Київської школи економіки, загальна кількість хворих на цукровий діабет (ЦД) в Україні – 3,5 млн осіб. Чим тут можуть зарадити стовбурові клітини?

- Ви на мене зараз дивитеся.

- ?!

- Я – діабетик із двадцятирічним стажем. Завдяки стовбуровим клітинам я відмовилася від інсуліну і перебуваю на мінімальній медикаментозній терапії. Навіть покинула щодня стежити за рівнем цукру в крові, хоча буквально пару днів тому взяла глюкоментр, вирішила виміряти. У мене показник 6,7.

- За якої норми?

- 5,7 ммоль/літр. Тобто двадцять років у мене були чіткі симптоми ЦД другого типу: надмірна спрага, сухість у роті, нестача енергії, втома, повільне загоєння ран, затуманений зір і таке інше. Йшлося, не повірите, про повну інвалідизацію.

- Скільки разів вам довелося вводити СК?

- Може, із п'ять. СК не просто повернули мені здоров'я, а змінили якість життя. Не випадково, до нас їде стільки людей із-за кордону.

- Як це процедурно виглядає? Наскільки довга черга з числа бажаючих?

- Пацієнтів ми приймаємо з дорогою душею. Стовбурових клітин на всіх вистачить.

- Я читав вашу торішню статтю “Регенеративна модуляція вуглеводного обміну та інкреторної активності β-клітин підшлункової залози”. Там стверджується: “Лікування цукрового діабету 2-го типу мезенхімальними стовбуровими клітинами дозволяє не тільки підвищити ефективність лікування традиційними засобами та методиками, але часом і повністю від них відмовитися”.

- По правді кажучи, пацієнтів, які повністю відмовилися від медикаментозного лікування, мало. Бо до нас звертаються як до останньої інстанції, коли все перепробувано, і хвороба дуже запущена. Більше того, сучасний цукровий діабет, як правило, супроводжується цілим букетом інших захворювань... Ось чому доводиться неодноразово повторювати і повторювати п'ятиденні цикли лікування.

- Справді, на ранніх стадії хворобу легше перемогти.

- Разом із тим, ЦД настільки підступний, що перші кілька років людина зовсім не звертає уваги на те, як нагромаджуються небезпечні зміни в організмі. Ось і доводиться мати справу здебільшого із хронічними випадками. Зважте, за останні дві декади цукровий діабет значно помолодшав. Раніше вважалося, що то захворювання людей старшого віку, так би мовити, група 50+. Нещодавно у нас на прийомі побувала дівчина, якій 25 років, за нею навідався юнак, якому 30.

- Коли слід бити на сполох, щоб вчасно діагностувати ЦД?

- Відповім запитанням: ось ви, Олександре, як часто робите аналіз крові на цукор?

- Ну, може, раз на рік. Дружина у мене сувора...

- А більшість наших поважних і знаних пацієнтів тепер докоряють собі, що легковажно здавали аналізи раз на... п'ять років. Сучасній людині слід регулярно контролювати стан власного здоров'я.

- Тим часом, ситуація стає катастрофічною. Кожні сім секунд у світі від ЦД помирає одна людина. У своїх дослідженнях ви отримали відповідь на запитання: як працюють стовбурові клітини за цукрового діабету?

- Так. Але отримала я відповідь навіть не на запитання “Як працюють стовбурові клітини за цукрового діабету?”, а на запитання “Як взагалі працюють стовбурові клітини?” Механізм майже той самий... СК – молода, енергійна клітина, здатна багаторазово помножитися та виконати колосальний об'єм регенераційної роботи. Потрапляючи в хворе середовище, допомагаючи одна одній, наче посестри, стовбурові клітини починають виділяти продукти свого метаболізму (обміну речовин) – екзосоми (нанорозмірні везикули, що містять інформацію при склад власної цитоплазми – О.Р.). Ось де новітня тема, якою сьогодні захоплено цікавиться весь науковий світ.

- Як запускається процес ревіталізації (омолодження)?

- Спочатку стовбурові клітини інформують хворі клітини про свою появу, а потім почитають їх «навчати», аби у них з'явилося те, чого саме хворим клітинам бракує. Це схоже на те, ніби СК навчають старі клітини знову бути молодими, точніше, молодшими. Коли в клітині погіршується функція – наприклад, за інсулін відповідають β-клітини підшлункової залози, а вони у пацієнта спрацювалися або зазнали токсичного впливу – то введені стовбурові клітини повертають їх до первісного функціонального стану. Нехай не за один раз, нехай за кілька введень. Аби клітина одужала, потрібен час. Швидко лише кицьки народжуються.

“ОСЬ ВИ РОЗПОВІДАЄТЕ, ЩО ПАЦІЄНТУ ВВОДИТЕ І ТАКІ СТОВБУРОВІ КЛІТИНИ, І ТАКІ, Й ТАКІ... А ДЕ ВИ, ШАНОВНИЙ ПАНЕ ПРОФЕСОРЕ, ЇХ БЕРЕТЕ?”

- Наступна поширена проблема – еректильна дисфункція (ЕД), що вважається масовим сексологічним порушенням у чоловіків. За даними Дослідження старіння чоловіків у Массачусетс (Massachusetts Male Aging Study), ЕД турбує більш як половину пацієнтів, старших за 40 років. Цю тему ви також досліджували...

- Звичайно. Адже наш керівник – знаний спеціаліст, відомий андролог. Більше того, пандемія COVID-19 виявила низку нових проблем. Чимало чоловіків, які перехворіли на коронавірус, одужавши, відчувають проблеми, пов'язані з еректильною дисфункцією. Терміново наш МЦ розробив спеціальну техніку введення різних СК, починаючи з нейрональних стовбурових клітин, рахуючи стромальні СК, закінчуючи фібробластами, що з різних боків впливають на відновлення еректильної функції.

- Поінформую читача: у 2019-2021-му роках у клініці “МЦ “Інститут сімейної медицини плюс” ви спостерігали 19 чоловіків із ЕД змішаного генезу та 14 – із нормальною ерекцією. Що нового для світової науки з’ясували українські дослідження?

- Доконаний факт – за еректильної дисфункції через лікування стовбуровими клітинами можна впливати на відновлення сексологічних порушень у чоловіків. Медикаментозні протоколи лікування у світі існували і до нас, а ось щодо СК у зарубіжних виданнях я повідомлень практично не зустрічала.

- Тим часом проблема досить складна і ґрунтовна.

- Так. Не випадково на цю тему ми наукову статтю написали і надрукували. На недавній Міжнародній конференції у Києві наша доповідь з андрології читалася.

- Це виявилося вашим ноу-хау?

- На Міжнародній конференції у Києві 24 серпня 2021-го року я була особисто присутня. Усе було до болю знайомим... На двадцятому доповідачі присутні фахівці настільки втомилися від традиційних повідомлень із царини фармакопійної медицини, що почуте майже не сприймали. Коли на трибуні з'явився наш доповідач і почав свою презентацію, зал раптом прокинувся.

- Чи виникли запитання до українського доповідача?

- Першим пролунало таке: – “Ось ви розповідаєте, що пацієнту вводите і такі стовбурові клітини, і такі, й такі... А де ви, шановний пане доповідачу, їх берете?” Ярослав Олегович (директор “МЦ “Інститут сімейної медицини плюс” Я.О. Мірошников. – О.Р.) миттєво зреагував та креативно відповів: – “А це наше українське know-how”.

- Повернімося до ваших досліджень ЕД, що тривали два роки. П’ять днів ваші пацієнти отримували комплексну терапію кавернозних структур із використанням клітинних препаратів. Які були результати?

- Досліджувалися дві групи. Ті пацієнти, які проживають в Україні, на диспансеризацію приходили щомісяця. Тож ми мали можливість регулярно контролювати перебіг лікування, починаючи з аналізів, закінчуючи особистою співбесідою з лікуючим спеціалістом. Що стосується закордонних пацієнтів, то їхня більшість прибуває до нас не стільки на лікування, скільки на... кваліфіковану консультацію.

- Звідки вони?

- В основному – арабські країни, але вже є кілька пацієнтів із європейських країн: Великобританія, Франція, Польща, Болгарія.

- За лікування ЕД також діє формула розрахунку дози ін'єкції стовбурових клітин: один млн на один кілограм ваги пацієнта?

- Тут трохи інший підхід, бо вирішується проблема еректильної дисфункції. Навіть за гарного до вас, Олександре, ставлення – деталі я не маю права розголошувати: комерційна таємниця є комерційна таємниця. Як біотехнолог скажу, наш підхід більш ефективний, бо дозований. Упродовж п'ятиденного курсу лікування він впливає на всі проблемні органи людського тіла.

- Тоді чи можна говорити, що в Києві лікують не одну дисфункцію організму, а здійснюють загальну терапію всього людського тіла?

- Саме так. Адже відомо, стовбурові клітини беруться із певної частини людського організму. Та протягом короткого проміжку часу, потрапивши внутрішньовенно, вони можуть перетворюватися на різні, інші, бо потрапляють буквально в усі органи та їх регенерують. Щоправда, за винятком клітин крові та сперматозоїдів, решту клітин СК відновлюють.

- Що робити із клітинами крові та сперматозоїдами?

- Ми і в цій дилемі знайшли вихід. Навіть навчилися – у разі потреби – отримувати сперматозоїди.

- Невже вирощувати сперматозоїди?! Так це ж Нобелівська премія!

- Скажемо так: доводити їх до термінальної стадії. Тобто, проведені експерименти засвідчили, що ми здатні вирощувати сперматозоїди за певних умов культивування. З огляду на те, що це тривала та дорога процедура, охочих не багато. Проте, є вже один пацієнт, який погодився чекати, поки саме для нього з біопсійного матеріалу ми виростимо не сперматозоїди, а тканину, яка при попаданні у свій природний стан утворюватиме сперматозоїди.

- Дуже цікаво. Будемо стежити за цією темою.

- Добре.

Є ПРЕКРАСНІ НАУКОВО-ДОСЛІДНИЦЬКІ ЛАБОРАТОРІЇ ЩОДО СК ЯК В ОДЕСІ, ТАК І В ХАРКОВІ, УЖГОРОДІ ТА ТЕРНОПОЛІ, ЯКІ ПРАКТИЧНО ЗАСТОСОВУЮТЬ СК ПРИ ЛІКУВАННІ РІЗНИХ ЗАХВОРЮВАНЬ

- Підступимося до більш загальних запитань. Галино Йосипівно, коли виникне національна школа клітинної терапії?

- А вона у нас є і бурхливо розвивається. Від 2003-го року існує Інститут клітинної терапії (ІКТ). У 2008 р. в Україні відбулися перші клінічні випробування стовбурових клітин. Через два роки столичний Інститут клітинної терапії прийняли в члени Міжнародної асоціації клітинної терапії (ISCT). У 2012 р. Міністерство охорони здоров'я України офіційно дозволило для клінічного застосування розроблені й виготовлені ІКТ препарати стовбурових клітин. Нарешті, у 2020 р. Кріобанк Інституту клітинної терапії став членом авторитетної міжнародної асоціації акредитованих банків пуповинної крові – “Cord Blood Association”.

- Але науковий потенціал, схоже, зосереджений виключно у столиці...

- Це не так. Є прекрасні науково-дослідницькі лабораторії щодо СК як в Одесі, Тернополі, Ужгороді, Львові, Харкові, так і в інших містах України. І йдеться не лише про експериментальне вивчення різних типів стовбурових клітин, а й про практичне застування СК при лікуванні різних захворювань.

- У горизонті 15 років – яким ви бачите майбутнє вітчизняної кліткової терапії?

- Я дуже люблю наукову фантастику. Але найбільше мене завжди вражали твори, де в дивних камерах відновлювалися ушкоджені частини людського тіла: ну, там відростали ноги-руки й таке інше. У найближчі півтори річні декади це, сподіваюся, стане буденною реальністю.

- Можливо, слід в Україні відкривати спеціальні факультети при медичних університетах?

- А в Тернополі уже відрито – щоправда, поки що спецкурс. Почекайте трохи, не все так швидко у нас в Україні діється.

- Тож невдовзі Тернопіль може стати столицею української клітинної терапії?

- Дуже на це сподіваюся... Адже то, здебільшого, мої учні.

- Галино Йосипівно, дякую за дуже насичену розмову.

- Навзаєм, Олександре.

*   *   *

ЗАМІСТЬ ЕПІЛОГУ

Індустрія застосування новітніх медичних технологій у світі стрімко розростається. Уже сьогодні канадська компанія “Stemcell Technologies Inc.” виробляє понад 1500 типів живильного середовища для культивування тканин, важливих медичних інструментів для збирання та вирощування стовбурових клітин. Свою продукцію вони продають у лабораторії та лікарні більш ніж 70 країн світу.

Таким чином, біотехнологічна компанія з Ванкувера є одним із ключових гравців у зростаючій галузі регенеративної медицини. Можна сказати – тихим гравцем поза завісою у сфері, яка має потенціал революціонізувати охорону здоров'я, вилікувавши все – від раку до спинномозкових травм, рахуючи COVID-19 і СНІД.

Попри те, що сьогодні існує небагато відповідних комерційних продуктів, а здебільшого – отримання матеріалів та лікування стовбуровими клітинами самотужки ведеться у лікарняних лабораторіях, – світовий ринок відновлювальних ліків бурхливо розвивається. Принаймні за останні чотири роки (2017-2021) він зріс майже втричі, сягнувши цифри $49 млрд.

*   *   *

Замість коди: Два риторичні запитання й одна сенсація

1). Ви ще міркуєте, в які стартапи краще вкласти кошти?

2). І досі дивуюся, чому, так би мовити, “українська філія” канадської компанії “Stemcell Technologies Inc.” знаходиться у… Москві, за адресою Фрунзенська набережна, 30, будинок 5, офіс 31, а не в Києві?

3). За інсайдерською інформацією відомо, що одна вітчизняна компанія серйозно розглядає тему будівництва в Україні заводу зі збирання та вирощування стовбурових клітин. Ось-ось може відкритися справжній національний Клондайк, якщо йдеться про медицину майбутнього. Тримаймо кулачки.

Олександр Рудяченко
Фото – Геннадія Мінченка