Укрінформ вже почав серію розмов про штучний інтелект.

Ця технологія, на основі якої створюються програми та застосунки по принципу роботи людського мозку. Більшість вакансій для IT-компаній включають як вимогу потрібну навичку роботи зі штучним інтелектом. Як жартує Олександр Краковецький: майбутнє людства вже прийшло, але воно нерівномірно поділене. Зрештою, його безплатний курс на «Прометеусі»  – одна з перших спроб професіоналів поділитися з широким загалом цим майбутнім. Я прослухала  курс і знайшла Олександра, щоб поговорити про це докладніше.

- Пане, Олександре, як би ви описали концепцію штучного інтелекту зрозуміло кожному «чайнику»?

- Штучний інтелект це загальний термін, він включає в себе різні методи, підходи, інструменти обробки даних. Частиною штучного інтелекту є машинне навчання - математичний апарат, який вміє навчатися на основі даних. Підрозділом машинного навчання є глибинне навчання або штучні нейронні мережі, що моделюють нейрони біологічного мозку. Простими словами, якщо комп’ютерна програма чи алгоритм, чи модель може розуміти текст, розуміти якісь картинки або ж реагувати як людина, ми вважаємо, що така модель і є штучним інтелектом.

- Давайте на прикладах. Чи здатен штучний інтелект, якась «робот Юля» покращити життя людини без шкоди для неї? Поширений  приклад. Віртуальний помічник, створений на основі ШІ, дуже ускладнює життя. І користувачам погано, бо не додзвонишся до живої людини в службах підтримки банку чи кампанії, і співробітникам кол-центрів недобре, бо їх просто звільняють.

- Так, є і плюси, є і мінуси. Але візьмемо ваші приклади, клієнтську підтримку. Уявіть собі банк, куди щохвилини йде багато звернень: в того щось не працює, той кудись не туди натиснув, треба карту заблокувати чи ще щось зробити… Більшість цих запитань є однотипними і 80 відсотків проблем вирішується дуже-дуже просто. Але ж служби підтримки перевантажені. І виникає така ситуація, що у мене серйозна проблема, я не можу пробитися до спеціаліста, тому що вони завантажені, а інші люди з простими проблемами перевантажують службу підтримки. Інформаційні системи стають складнішими, є багато ситуацій, які виникають тільки у конкретної людини. Якісна служба підтримки – це дуже велика проблема. І зараз дійсно дуже багато компаній та банків використовують чат-боти. І проблема, яку ви озвучили, дійсно існує. Компанії почали з цим експериментувати, але технології ще не готові, щоб чітко розуміти контекст розмови. Забіжу наперед, ChatGPT набагато краще розуміє контекст розмови. Але це теж не означає, що прямо завтра все це запрацює дуже класно, щоб інтегрувати штучний інтелект у свій процес, необхідний час. Моя компанія саме займається тим, що покращує клієнтський сервіс.

- Нещодавно мені не пропускали оплату за авіаквитки на польському сайті, то поки я обманула чат-бот і дісталася до консультанта, мало не посивіла...

- Але ми робимо так, щоб оці 80 відсотків проблем, які є доволі простими, ви б могли вирішити без залучення людей. Нові технології також значно краще визначають, що ваш кейс не є типовим і вас треба перемикнути на живого оператора.

HR ПЕРЕГЛЯДАЄ РЕЗЮМЕ 6 СЕКУНД, ДАВАЙТЕ ПОГЛЯНЕМО, ЯК ЦЕ РОБИТЬ ШТУЧНИЙ ІНТЕЛЕКТ

- Ок. Нещодавно я слухала ще одні курси, де пишуть, що на Заході  тепер резюме кандидатів на вакансії розглядатиме штучний інтелект. То твоє майбутнє тепер залежить від того, чи сподобаєшся ти роботу?

- Є статистика, що одне резюме рекрутер переглядає близько 6 секунд. Колись моя компанія займалася такою розробкою, у нас був стартап з автоматизації проведення скринінгових інтерв’ю за допомогою штучного інтелекту. Ми надихнулися проблемою, яка була в Індії, коли на одну із вакансій муніципалітету відгукнулося 2 млн людей. Уявіть, скільки треба часу, щоб просто переглянути ці резюме? Іноді буває, що на одну вакансію одна компанія може отримати 300 резюме, і всі ці люди плюс-мінус одного рівня, і треба якось швидко профільтрувати їхні анкети та зрозуміти, що робити далі. І є людина-рекрутер, яка робить це за 6 секунд кожна...

- А що можна побачити за 6 сек.?

- От власне! За 6 секунд рекрутер не може оцінити кандидата, хіба що подивиться на наявність якихось ключових слів…  А якщо йому не сподобається резюме, то він вчинить, як у тому анекдоті: лежить стопка резюме, а рекрутер і каже: нам не потрібні невдахи! І викидає половину в сміттєвий кошик…

Наша компанія почала експериментувати зі штучним інтелектом. У нас були вимоги до вакансій, були резюме і певний список того, що треба перевірити. На тестову (але реальну) вакансію нам прийшло 100 резюме, що багато, ми відправили посилання на наш чат-бот і близько півсотні людей пройшло це інтерв’ю. Система автоматично ранжувала їх за якістю відповідей. Наприклад, якщо людина відповідає англійською мовою, ми одразу можемо перевірити рівень знання англійської, ШІ може це зробити. Далі, ми можемо перевірити, проаналізувати досвід – тож за десять днів ми отримали ТОП-10 кандидатів і з них 2-х найняли.

Хто буде більш упереджений, людина, яка продивилася резюме за 6 секунд, чи алгоритм, який проаналізував повністю все...

- Це очевидно…

- Звісно, штучний інтелект теж може бути упередженим, його можна налаштувати по-своєму, і він все робитиме неправильно. Але щодо швидкості обробки інформації, ШІ немає тут рівних. На жаль, цей стартап мусили відкласти через пандемію ковіду.

CHATGPT - ТАКИЙ СОБІ, ТРІЄЧНИК. ВІН З ВІДМІННИКАМИ ЩЕ НЕ МОЖЕ ЗРІВНЯТИСЯ, АЛЕ ВЖЕ ДОТЯГУЄ ДО ХОРОШИСТІВ

- Є думка, що «журналістика живих авторів» має сумне майбутнє, але ваш курс мене так дещо заспокоїв, ви сказали, що ChatGPT не замінить нас у всьому. На чому ґрунтується ваш оптимізм?

- Журналістика доволі специфічна річ. От у нас нині війна, багато воєн у світі - і ми починаємо розуміти, наскільки важливо були постійно в курсі, щоб працювали адекватно пропаганда і контрпропаганда. А що може ШІ в журналістиці? Наприклад, у 2014 році у нас був Майдан і його супроводжував злет журналістики. Але тоді я натрапив на статтю «умовного «Нью-Йорк таймс», де те, що відбувається в Україні, було описано іноземним журналістом, і я бачу, що людина описує причинно-наслідкові зв’язки набагато точніше, ніж деякі наші, українські журналісти. Так от виявилося, що людина останніх 20 років пише виключно про Східну Європу, Україну, Росію. З одного боку, мені дуже б хотілося бачити таку журналістику: от людина пише, скажімо, про технології, то щоб вона, ця людина, таки розбиралася в технологіях. Або якщо людина пише про Близький Схід, значить вона розбирається у Близькому Сході, те саме про енергетику, сільське господарство…

- Це спеціалізація, це нормально.

- Так, і от мені здається, що таких людей штучний інтелект не замінить.

Або є багато різних проєктів, журналісти, які спеціалізуються на репортажах з використанням відкритих даних. От я, наприклад, аналізував дані після трагедії у Дніпрі, коли поліцейський застрелив людину. В умовному «Нью-Йорк таймс» зібрана інформація про інциденти з копами в Штатах за енну кількість років. Це самі журналісти ведуть свою статистику, навіть якщо держава їм її не дає. Але журналіст може зробити висновки, базуючись на цих даних. У нас такого запиту ще немає, і таких матеріалів, відповідно, бракує.

Але от інший приклад - звіт про футбольний матч. Форвард завдав удару, попав у штангу, 2:0 виграли, на останній хвилині забили… Тобто, які б не були варіанти розвитку матчу, їх не так багато, це можна описати. Тож до запровадження ChatGPT процентів 30, 40, 50 спортивних новин у західних медіа писали роботи.

- Як робот може описати футбол?

- У них є статистика, яка в реальному часі конвертується на базі шаблонів, і коли матч закінчився, у них через 30 сек. вже згенерована стаття і вже йде в продакшн.

- А в чому ж тоді різниця між штучним інтелектом і автоматизацією?

- Це тонка межа, адже якщо ми просто візьмемо інформацію: на такій-то хвилині завдано удару, то тут немає ШІ. Але коли стаття, яка виглядає як написана людиною – з коментарями, своїми оцінками – то вона наче персоналізована. Технологія не стає досконалою за один день. Тож раніше це були примітивні статті про футбол, потім вони стають трошечки кращими, а в якійсь важко розрізнити, чи це людина написала, чи це робот. Як це? А це тому, що вони доволі прості.

- А яка доля репортажу або сторіз?

- А от сторіз ChatGPT пише вже не гірше за живих авторів!

- Тобто, ви хочете сказати – що людську історію, пронизливу, з емоціями, з деталями здатен написати штучний інтелект?

- ChatGPT багато що вміє, знає різні стилі, різні підходи. Його можна попросити написати лист у стилі Стівена Кінга чи есе про Голодомор в Україні, і програма розумітиме контекст та зробить все так, що дуже багато людей так не напишуть. На сьогоднішній момент ChatGPT такий собі «трієчник» у школі. Він з відмінниками ще не може зрівнятися, але уже дотягує до хорошистів.

- Скажіть, якщо в команді, яка створює ChatGPT, немає українців, то чи немає загрози, що він буде текстами, де-факто, займатимуться люди з російськими наративами в голові.

- Така проблема є, але це працює не так. Великі мовні моделі навчаються на великому масиві даних. У нас є Вікіпедія різними мовами, у нас є Твіттер, є Редіт, якісь сайти, де є велика кількість контенту. Є, наприклад, українська і російська версії Вікіпедії. Так само є Твіттер, і там є люди, які за Палестину, які проти Ізраїлю, і тоді можливі інформаційні дисбаланси. Щоб цього не було, розробники ставлять фільтри, тобто, якщо хтось там питає: «Як убити людину?» – штучний інтелект блокує відповідь.

Штучний інтелект повністю змінює те, як ми звикли жити. І дійсно, з одного боку, це дає величезні можливості, тому що дуже багато чого ми не могли робити або робили довго, зараз ви можете самі прийти і зробити за 10 хвилин, не закінчуючи університет по цій спеціалізації. І це благо, тому що не потрібно витрачати роки на навчання, ви просто берете і користуєтеся. Але, якщо ви з такими знаннями підете розробляти програми для NASA – орбіти розраховувати... І от зараз всі сидять і думають: а де ж цей баланс людської та машинної сили?

- А чому Ілон Маск проти штучного інтелекту, він же спочатку хотів?

- Маска дуже важко коментувати, тому що він не в адекваті. Насправді багато людей були проти ШІ. Наприклад, Стівен Хокінг був проти, бо у людей тоді шансів немає – штучний інтелект розвивається швидше, ніж людина. Щоб розвинулися з неандертальців до нас, треба було 10 тисяч років, а час від перших, примітивних чат-ботів – до ChatGPT зайняв уже 10 років. ChatGPT навчається швидше, ніж розвивається людина, і тому у нас у довгостроковій перспективі малувато шансів встигнути за ними.

- У людства немає шансів вижити перед повстанням машин чи немає шансів влаштуватися на роботу перед машинами?

- Йдеться, що з точки зору еволюції, нам буде важко доганяти комп’ютер. Але «повстання машин» – це більше наукова, навіть – ненаукова фантастика.

ВИ ПРИХОДИТЕ В ЛІКАРНЮ І ЧУЄТЕ: ВАС СЬОГОДНІ БУДЕ ОБСЛУГОВУВАТИ ШТУЧНИЙ ІНТЕЛЕКТ ТАРАС…

- Давайте поговоримо про штучний інтелект і сільське господарство.

- Дрони літають і сканують поля, культури - отут погано щось росте, і туди додали добрив, або камера стежить за хворобами. Є системи, які стежать за температурним режимом у теплиці: система моніторить, якщо сьогодні було трохи тепліше, завтра має бути трохи холодніше – це все автоматично. В Україні теж розвиваються такі технології.

- А війна? Управління БПЛА, це ж не штучний інтелект у чистому вигляді?

 - БПЛА може бути без ШІ, а може бути з ним. Коли, наприклад, є дрон, яким керує людина з землі, то має бути надійний зв’язок, от це найбільша проблема. Бо якщо зв’язок РЕБ заглушить, то дрон впаде. Тому більш сучасні дрони повинні вміти виконувати завдання без зв’язку з командним пунктом, тобто дрон має орієнтуватися не по GPS чи по інтернету, а самостійно аналізувати, куди летіти, де скидати…

- А відрізняти військових за формою?

- Це насправді доволі просте завдання, є системи, які вміють розрізняти, що це за солдат, це своя техніка, а це – ворожа. Але тут питання в тому, що все має в комплексі працювати. У країн НАТО вся зброя між собою інтегрована. Там дрон не бомбитиме своїх і т.п. А взагалі, у нас великий шанс на технологічний прорив у мілітарній сфері після війни.

- А от я навчаю ChatGPT становлення української автокефалії, намагаюся «згодувати» йому те, що знаю. А коли я потім перевіряю, чи він засвоїв знання, мені здається, що він чітко відповідає і про Мазепу, і про автокефальний процес. То я навчаю в такий спосіб тільки ту «частину» боту, яка в контакті з моїм акаунтом, чи весь штучний інтелект?

- Тільки вашу частину. Та більше, навіть свою частину ви не вчите.

- А що ж робити?

- Дивіться, ChatGPT перекладається як Generative Pre-trained Transformer, тобто Generative – це генеративний, тобто він вміє генерувати, Pre-trained – натренований, Transformer – це архітектура, яка використовується. Якщо говоримо про ваше запитання, то тут важливе слово Pre-trained – навчений. От як її навчила команда розробників, от вона така і є.

ChatGPT навчений таким чином, що він реагує на те, що ви йому пишете. І в залежності від того, що ми будемо писати, ChatGPT може погодитися з двома протилежними думками, тому що так він запрограмований, це другий момент. Якщо говорити про вплив Росії на церковну тему в Україні і про те, що з цим робити, то штучний інтелект може ідентифікувати якісь фейки, щоб працювати з текстами. ChatGPT може використовуватися, наприклад, для того, щоб одну й ту саму ідею запакувати, наприклад, для 10-ти різних цільових аудиторій. Погана новина – те, що наші вороги теж це можуть робити. Тобто технологія - це як ніж, ним можна різати ковбасу, а можна когось убити.

- Які галузі медицини і охорони використовують штучний інтелект і які переваги це дає для пацієнтів та медичних фахівців? Чи існують вже такі проєкти?

- Це одна з найконсервативніших сфер, туди всі технології приходять значно пізніше. Якщо ми говоримо про лазерну корекцію зору, то деякі клініки таке роблять. Це дорого, тільки починається, але якісь складні операції уже робить робот.

- Я знаю одного хлопця, який встановлює собі діагноз на основі додатка штучного інтелекту. Часто помиляється…

- Була історія, коли людині не могли поставити діагноз дуже довгий час, тож вона пішла в ChatGPT, написала свої симптоми. ChatGPT сказав: скоріше за все, у тебе ось це, а лікарі  підтвердили. Але тут виникає питання юридичне: якщо, наприклад, лікар поставив неправильний діагноз, то він несе відповідальність, а якщо ChatGPT поставить діагноз, хто буде нести відповідальність? Ніхто. Тож діагностика за допомоги ШІ може бути лише інструментом у руках професіоналів-медиків. Людство ще не готове до штучного інтелекту в медицині. І не лише там. У мене знайомий пілот каже, що сучасні літаки можуть самі літати – самі сідати, самі злітати. Я питаю: а для чого ж тоді ви? Він каже: то ти б сів у літак з порожньою пілотською кабіною? Я кажу: ні! Отак і тут, ви прийдете в лікарню і чуєте: «Вас сьогодні буде обслуговувати штучний інтелект Тарас…»

- Я спитаю тоді, який у Тараса досвід?

- У нього насправді всі знання, які є у людей, а не якісь конкретні. Зараз ніхто не говорить, що штучний інтелект замінить людину. Але ШІ має стати вашим компаньйоном, він має вас підсилити.

- Це все, мабуть, для молодих людей?

- Я не погоджуюся, раніше я думав, що молодість якось впливає на когнітивні здібності, молодші люди мають кращий доступ до сучасних знань. Але ця моя теорія не підтвердилася.

- Тож у мене в 52 роки є шанс?

- Зараз доступ до знань безпрецедентний у всіх: комп’ютер, Мережа, книги, семінари… Ви ж уже бачили на «Прометеусі» валютний курс, а 80% тих, кому він більш потрібний, ще навіть туди не заглядали. Тобто ви вже просунулися трохи далі від молодих.

Лана Самохвалова, Київ

Фото Юлії Овсяннікової