Як Україна працює над відновленням під час війни

1. Нові акценти – з житла на інфраструктуру

Якщо минулорічний форум проходив під гаслом надання можливості людям повернутися додому і головною новиною тоді стала урядова програма з компенсації за пошкоджене та зруйноване житло, то цього року першочергових рішень потребує енергетична інфраструктура.

Наталія Козловська, заступник міністра з розвитку громад, територій та інфраструктури: «Сьогодні процедура відновлення має трохи інший фокус – першочергових рішень потребують наші системи енергозабезпечення. Щоб забезпечити якісне функціонування населеного пункту, необхідні електрика, вода і тепло. Ми бачимо, як ворог націлений на знищення нашої системи теплоелектростанцій. Тому зараз усі зусилля – і наші, й партнерів сфокусовані на тому, щоб забезпечити можливість підготовки до наступного опалювального сезону. І пройти його».

2. Комплексні рішення – для прискорення відбудови

Комплексні рішення та типові проєкти стануть допоміжним засобом для громад, які усвідомили свій потенціал та готові приступити до відновлення. Готові рішення пришвидшать пошук фінансування, в першу чергу від донорів та міжнародних партнерів, та скоротять час до початку власне самих робіт.

Лев Парцхаладзе, президент Конфедерації будівельників України: «Комплексні плани просторового розвитку, те, що раніше називалося генпланом, на 20-30 років, і типові проєкти – скоротять час до початку конкретних відновлювальних робіт. Як тільки завершиться війна, в Україну зайде бізнес, і нам варто бути готовими до роботи. До того ж, кожна громада має вирішити, яким чином вона буде розвиватися – чи мати промисловий ухил, чи сільськогосподарський, чи рекреаційний. Тобто кожній громаді варто визначити свої переваги, і вже відштовхуючись від цього – працювати над планом розвитку».

3. Прозорі закупівлі

Інтеграція системи Рrozorro з системою DREAM дозволить зробити весь процес відновлення – від заявки на відбудову до закупівель  – відкритим та конкурентним.

Наталія Шимко, заступник генерального директора ДП «Прозорро»: «Цього року була прийнята стратегія розвитку публічних закупівель на три роки, де передбачено окремий напрямок, пов’язаний з відбудовою. Система DREAM інтегрується з Рrozorro і всі тендери для проєктів, які будуть розпочаті та продовжені в системі DREAM, відбуватимуться через систему Рrozorro. В тому числі за кошти міжнародних партнерів. Світовий банк перевірив функціонал нашої системи та підтвердив, що він відповідає його вимогам, тож усі закупівлі за кошти Світового банку будуть проводитися через нашу систему».

4. Розвиток інструментів доступу до житла

Програма єОселя вже співпрацює з 37 забудовниками, 18 з яких доєдналися до неї вже цього року. І далі компаній більшатиме, переконані учасники ринку. Оскільки пільгове кредитування підштовхує попит та, відповідно, пропозицію. У найближчий час ринок фокусуватиметься, у першу чергу, на потребах вимушених переселенців, для чого створюються нові програми доступу до житла.

Євген Мецгер, голова правління ПрАТ «Укрфінжитло»: «Разом з банками ми акредитували у програмі вже 37 забудовників. Ті забудовники, хто першим залучився до єОселі, сьогодні кажуть, що 50% попиту їм формує саме ця програма. Ми розуміємо соціальну та економічну важливість єОселі, тому кожен наш крок наближатиме  її все ближче до первинного ринку. Окрім того, всі наші подальші кроки ми будемо робити з урахуванням фактору переміщених осіб. У травні має запрацювати проєкт, який поєднав програми єОселя та єВідновлення. Це дасть змогу власникам житлових сертифікатів сплачувати ним частину пільгового кредиту. Зараз разом з Мінекономіки та Мінінфраструктури із залученням експертів Світового банку ми працюємо над розробкою послуги “оренда з правом викупу”. Тобто людина спочатку орендує вибране житло якийсь час, а потім на пільгових умовах отримує кредит на його викуп».

5. Енергоефективність як наскрізний параметр відновлення

Відбудова та модернізація непошкодженого житлового фонду в Україні зараз відбувається в основному за кошти міжнародних партнерів. Щоб мати доступ до цих коштів, енергофективність має залишатися наскрізним параметром відновлення.

Єгор Фаренюк, директор ДУ «Фонд енергоефективності»: «Наразі у нас залишається близько 150 тисяч багатоквартирних будинків, які потребують термомодернізації. І 80 тисяч з них потребують капітального ремонту. Середня вартість модернізації одного будинку становить близько 20 млн грн. Відповідно, щоб довести наші будинки до мінімальних енергоефективних вимог, нам потрібно 3 трлн грн. Приблизно по 160 млрд грн на рік, якщо говорити про перспективу на 20 років. Ми розуміємо, що просто так ні з бюджету, ні донори нам їх не дадуть. Тому якщо ми розраховуємо на допомогу, нам потрібно мати сильні аргументи та якісні проєктні рішення».

Юлія Абакумова