Замовити пресконференцію в Укрінформі

реклама

Чи не соромно Євросоюзу за свого румунського члена?

Чи не соромно Євросоюзу за свого румунського члена?

Блоги
Укрінформ
Принаймні, ЄС ніяк не реагує на витівки свого повноправного члена – Румунії

Рада Європи знає, що сучасні територіальні посягання будь-якої держави повинні відразу засуджуватись. Але чомусь дивиться крізь пальці на витівки деяких своїх членів.

Румунія офіційно (щоправда, малим тиражем, але це їх не виправдовує) випустила в обіг ювілейні монети з зображенням колишньої митрополичої резиденції (тепер – корпуси Чернівецького національного університету), присвячені 100-річчю загарбання української Північної Буковини румунськими агресорами. Ці монети можна вільно побачити в інтернеті.

На реверсі монет зображені радісні й «вдячні» буковинці, які зустрічають румунських військових. Але це – явний абсурд, тому що після розпаду Австро-Угорської та Російської імперій на Буковинському віче населення Буковини вже виявили свою волю до об’єднання з іншими українськими територіями в складі ЗУНР.

Після окупації більш розвинутою Австрійською (Австро-Угорською) імперією, захоплення наших буковинських територій відсталою на той час Румунією прирівнювалось до відкидання краю з капіталізму в феодалізм більш як на 100 років у минуле. За свідченнями очевидців, значна більшість буковинців розуміла це й далеко не була в захваті від румунського нашестя. Раділа цьому тільки незначна частинка з румунського населення Буковини. Так що буковинці не могли бути вдячними за окупацію румунами свого краю.

А тепер, через сто років, коли кордони вже встановилися, таке небажання добросусідських відносин з Україною недалекоглядні румунські правителі (ймовірно, ще й спеціально підбурювані російськими спецслужбами) висловили у випуску цих монет. Дивно, що там ще не зображено карт Городенки, Коломиї, Снятина та інших містечок Покуття, які румунські агресори, користуючись тим, що УГА була на фронті з поляками, захопили в 1919 році…

Натоміть, Україна могла би випустити монети, присвячені заснуванню галицьким князем другого Галича на Дунаї (тепер румунського Галаца), коли ця територія належала галицькій Русі. Так можна дійти до абсурду!

Наголошу, що територія Північної Буковини та Північної Бессарабії, що зараз входять в Чернівецьку область, історично є українськими землями. Південна Буковина належить Румунії. І Північна, і Південна Буковина була заселена племенами трипільської культури з IV тисячоліття до нашої ери. Cлов’яни – споконвічні жителі Буковини, про це свідчать стоянки зарубинецької та черняхівських культур.

Буковина межувала з римською Дакією. Потім через Буковину пройшло багато кочівних народів та різних племен – готи, гуни, анти… Антський слов’янський союз, що був першим державним утворенням на цих землях, охоплював всю територію Буковини. Далі територія увійшла до складу Давньоруської держави, а згодом галицький князь Ярослав Осмомисл остаточно закріпив ці землі між Карпатами, Дністром та пониззям Дунаю за Руссю. І аж до кінця ХIV століття Буковина й вся Бессарабія входили до Галицько-Волинського королівства, як Шипинська та Берладська землі (Шипинська земля – це територія сучасної Чернівецької області з основними містами Хотин, Цецин, Хьелів, Кіцмань, Лужани, Вашківці, Глибока, Кучурів, а Берладська земля – це територія між Карпатами, Дністром, Дунаєм та Чорним морем з містами Бирладь, Серет, Сучава).

З нашестям монголо-татар зв’язок Шипинської землі з Галичиною послабився, що привело до правління на її території Золотої орди з 14 сторіччя. Берладська земля була населена людьми, що тікали з давньоруських земель. Усередині XIV століття Польща захопила Галицько-Волинське королівство (бо ще раніше князь Данило став королем Галицько-Волинської землі), а Шипинська земля була віддана мадярам як союзникам Польського королівства. Саме тоді на землях поблизу річки Молдова формується Молдовське князівство (з васальною залежністю від Угорщини) зі столицею в місті Серет, а потім – в Сучаві. Староруська мова у діловодстві та церковних документах стала офіційною мовою князівства, що підкреслює ще раз причетність цих земель до Русі-України. Лише в цей час угорський король Людовік І призначив своїм намісником воєводу Драгоша, який почав переселяти на ці землі волохів (румун) із Трансильванії (Семигороду) та Мармарощини.

Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича, заснований 1875 року
Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича, заснований 1875 року

Після розвалу Австро-Угорської імперії в кінці 1918 року в Чернівцях між парламентаріями-українцями та парламентаріями-румунами була домовленість про поділ Буковини на україномовну частину з центром у Чернівцях та південну – більш румуномовну. Україномовна частина при згоді Всебуковинського Віча ввійшла до складу ЗУНР. Однак Румунія, ламаючи всі домовленості, ввела свої війська в Чернівецьку область в грудні 1918 року. А тепер, до 100-річчя захоплення румунськими військами Буковини, Румунія випустила 50 бань, одно-, десяти-, 50-ти та 100-леєві монети про приєднання наших земель до Румунії з зображенням митрополичої резиденції в українських Чернівцях на аверсі.

Дивує, що ЄС ніяк не реагує на такі витівки свого члена, Румунії!

Олександр Каглян 

* Точка зору автора може не збігатися з позицією агентства
Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-