Ворог почав наступ на місяць раніше, ніж планував: нам складно, але не критично

Ворог почав наступ на місяць раніше, ніж планував: нам складно, але не критично

Укрінформ
Росія спішить скористатися «вікном можливостей», поки вся допомога не прибула в Україну і не розгорнута. Нам залишається одне – вистояти

Інформація останніх днів з фронту викликає напруженість в українському суспільстві. Багато хто звернув увагу на те, що фіксується збільшення кількості бойових зіткнень: протягом 27 квітня ворог штурмував позиції наших військових 112 разів, 29 квітня – 131, а 29 квітня – 115. Крім того, впадають в око приємні цифри щодо втрат серед окупантів. У ранковому зведенні Генштабу за 28 квітня повідомлялося про ліквідацію 1096 окупантів, за 29 квітня – 1320, а за 30 квітня – 1250. Про що це свідчить? Про серйозну інтенсифікацію бойових дій. Очевидно, ворог переніс початок свого чергового наступу на місяць раніше – з кінця травня - на кінець квітня. І до цього його змусила допомога союзників України, яка почала надходити після рішення американського Конгресу, вони поспішають, поки вона не надійшла на фронт в повному обсязі.

Колись історики скажуть, що і кого втратила Україна за ці пів року затримки і переходи ініціативи у руки ворога. А поки нам просто треба вистояти – і на фронті, і в тилу.

28 квітня головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський описав становище на різних ділянках фронту, зокрема там, де воно загострилося протягом тижня.  

КОРОТКО: ЩО СКАЗАВ СИРСЬКИЙ?

«Ситуація на фронті загострилась. Намагаючись захопити стратегічну ініціативу та прорвати лінію фронту, противник зосередив основні зусилля на декількох напрямках, створивши значну перевагу в силах та засобах. Активно атакує по всій лінії фронту, на деяких напрямках – має тактичні успіхи. Відбувається динамічна зміна обстановки, окремі позиції переходять «з рук в руки» кілька разів протягом доби, що породжує неоднозначне розуміння ситуації», – зазначає головнокомандувач ЗСУ.

Найскладнішим Олександр Сирський називає стан справ у напрямку міст Покровськ та Курахове Донецької області.

При цьому він підтверджує відступ захисників України з сіл Бердичі, Семенівка, Новомихайлівка.

«Найбільш складна ситуація на Покровському та Курахівському напрямках, де продовжуються запеклі бої. Противник на цих напрямках задіяв до чотирьох бригад, намагається розвинути наступ західніше від Авдіївки та Мар’їнки, пробиваючись до Покровська та Курахового. Підрозділи Сил оборони України, зберігаючи життя та здоров’я наших захисників, перемістились на нові рубежі західніше Бердичів, Семенівки та Новомихайлівки. Загалом на цих напрямках противник досяг певних тактичних успіхів, але оперативної переваги отримати не зміг. Українські війська завдають ворогу максимальних втрат як в особовому складі, так і у військовій техніці. Для посилення оборони на цих напрямках, заміни підрозділів, що зазнали втрат, здійснюється переміщення бригад, які відновили боєздатність», – пояснює Сирський.

Також головнокомандувач ЗСУ торкнувся загрози на Харківському напрямку, зокрема наголосив про нарощування чисельності та перегрупування військ противника. Втім…

«На найбільш загрозливих напрямках наші війська посилено артилерійськими та танковими підрозділами», – запевнив Олександр Сирський.

Тож наскільки ризикованою та загрозливою для нас виглядає ситуація на фронті, що об’єктивно можна про це сказати? Спершу – які зміни відбулися на карті бойових дій у другій половині квітня.

ДРУГА ПОЛОВИНА КВІТНЯ: ЩО ЗМІНИЛОСЯ НА ФРОНТІ

13 квітня Укрінформ робив великий огляд ситуації на фронті (детальніше – за посиланням). Зараз на календарі 30 квітня – пояснюємо, які зміни відбулися за останні вісімнадцять днів.

Покровський (Авдіївський) напрямок

Важливо нагадати, що після відходу з Авдіївки (17 лютого ц.р.) перша лінія оборони ЗСУ мала пролягати через Степове, Ласточкине та Сєверне, але ці населені пункти росіянам вдалося відносно швидко захопити.

Більш широке коло — це Бердичі, Семенівка, Орлівка та Тоненьке, де розташовані ставки та невеликі річки, які зручно обороняти. Окупанти прорвали й цю лінію. Тоненьке і Орлівку росіяни захопили.

ЗСУ відійшли західніше — до сіл Уманське, Яснобродівка, Нейталове та Невельське. За Бердичі та Семенівку – запеклі бої.

Наведена вище інформація – за 13 квітня 2024 року.

Ситуація навколо Авдіївки станом на 13 квітня
Ситуація навколо Авдіївки станом на 13 квітня

Що на цьому напрямку зараз – станом на 30 квітня?

Підрозділам Сил оборони України довелося переміститися на нові рубежі західніше Бердичів та Семенівки – сіл, які ворогу також вдалося захопити.

Крім того, в результаті штурмів окупантам вдалося просунутися на північний захід від Авдіївки: Соловйове, Новобахмутівка під контролем росіян, Очеретине – ворог контролює на 85-90%. Напрямок атак окупантів вказує на те, що наступними цілями окупантів будуть Архангельське, Новопокровське та Новоолександрівка. Вони підходять до околиць останньої.

На північ від Авдіївки – східна частина Новокалинового окупована, а більша частина села – у сірій зоні. Під контролем ЗСУ – західна частина населеного пункту. Крім того, ймовірно, росіяни увійшли в Керамік і змогли закріпитися в крайніх будинках. Майже половина селища перейшла у сіру зону.

А на південному заході від міста ворог прорвався у Нетайлове.

Ситуація навколо Авдіївки станом на 30 квітня
Ситуація навколо Авдіївки станом на 30 квітня

У будь-якому разі, попри надвисокий тиск ворога, певні його тактичні успіхи – про жодну катастрофу на цьому напрямку не йдеться, фронт не обвалився. Ситуація контрольована ЗСУ.

Бахмутський напрямок

Про значення Часового Яру для кожної зі сторін за останній місяць було сказано уже достатньо. Лише підкреслимо, що на цьому відтинку фронту ворог сконцентрував велику кількість сил та засобів, але поки що повноцінний наступ на місто неможливий. Чому? А тому, що росіянам потрібно спершу взяти під контроль чотири основних села біля «Часіка» — Богданівку, Іванівське, Кліщіївку та Андріївку. Без цього вони не зможуть провести повноцінну наступальну операцію.

Що тут змінилося за другу половину квітня? Скажемо так: змін майже не відбулося.

Ситуація навколо Часового Яру станом на 13 квітня
Ситуація навколо Часового Яру станом на 13 квітня

Росіяни все ще намагаються обійти Часів Яр з лівого та правого флангів, щоб взяти місто в оперативне оточення. Саме тому вони продовжують штурмувати Іванівське й околиці Богданівки. Невеличкі просування – в кілька метрів – їм справді вдалося зробити, йдуть дуже важкі бої. Але загально успіху противник не досяг.

Те ж саме стосується сіл Андріївка та Кліщіївка. В районі останньої помітно збільшення особового складу ворога. Ці два н.п. потрібні росіянам для того, щоби вирівняти лінію фронту. Але – також безрезультатно. Українські воїни стримують окупантів, які переважають кількістю снарядів, чисельністю та не шкодують ані людей, ані техніки.

Ситуація навколо Часового Яру станом на 30 квітня
Ситуація навколо Часового Яру станом на 30 квітня

Плани ворога у Часовому Ярі:

  • захоплення Богданівки, для виходу на Калинівку, перерізання траси 0506 і створення тиску на Часів Яр із півночі.
  • захоплення села Іванівське, для охоплення Часова Яру по трасі 0504 з півдня і виходу на село Ступочки.
  • захоплення Кліщіївки та Андріївки, для створення буфера безпеки для південного флангу.

Лимано-Куп’янський напрямок

Під Куп'янськом (Харківська обл.) ворог намагається просунутися поблизу н.п. Синьківка та Іванівка. Але безуспішно.

Ситуація біля Куп'янську станом на 13 квітня
Ситуація біля Куп'янську станом на 13 квітня

Натомість має певні успіхи в районі Кислівки. Там ворогу, на жаль, вдалося закріпитися у західній частині села.

Ситуація біля Куп'янську станом на 30 квітня
Ситуація біля Куп'янську станом на 30 квітня

Неспокійно також навколо сіл Стельмахівка та Берестове, де ворог намагається відтіснити ЗСУ від дороги Куп'янськ-Сватове, а також вийти на берег річки Оскіл.

Щодо Лимана (Луганська обл.)… Уже декілька місяців поспіль вся увага прикута до села Терни, де ворог намагається витіснити ЗСУ за річку Чорний Жеребець.

Ситуація біля Лимана станом на 13 квітня
Ситуація біля Лимана станом на 13 квітня

Також спостерігається активність противника неподалік селищ Діброва та Білогорівка.

Ситуація біля Лимана станом на 30 квітня
Ситуація біля Лимана станом на 30 квітня

Загалом просування окупантів на цьому напрямку – безуспішні.

Курахівський та Вугледарський напрямки

Нині, як і станом на 13 квітня, у районі Красногорівки ЗСУ вдається блокувати просування окупантів. Як і власне їхній рух вздовж дороги від Мар'їнки на Курахове, де вони вперлися у нашу оборону в районі села Георгіївка.

Ситуація на Курахівському та Вугледарському напрямках станом на 13 квітня
Ситуація на Курахівському та Вугледарському напрямках станом на 13 квітня

Далі окупанти пробують рухатися на південь – у бік села Побєда. Після – у бік Антонівки та Костянтинівки в напрямку Водяного, аби вийти на Вугледар. Біля н.п. Побєда протягом 13-30 квітня ворог не мав істотного успіху – наші продовжують їх зупиняти.

Також росіяни намагаються рухатися на Вугледар з іншого боку – з північного сходу – від Новомихайлівки через Костянтинівку та Водяне. 13 квітня ми писали, що у Новомихайлівці в окупантів є певні тактичні успіхи, а станом на 30 квітня – це селище під їхнім контролем.

Ситуація на Курахівському та Вугледарському напрямках станом на 30 квітня
Ситуація на Курахівському та Вугледарському напрямках станом на 30 квітня

Потенційна загроза: Росіяни наближаються до дороги Вугледар-Костянтинівка-Курахове. Якщо вони її переріжуть, то ситуація з гарнізоном українських військ, що утримує Вугледар, буде значно ускладнена.

Наразі – хоч ситуація тут і складна, ворог має певні тактичні успіхи, але Вугледар тримається доволі впевнено, висоти під контролем ЗСУ.

Роботинський виступ та лівий берег Херсонщини

Роботинський виступ (Запорізька обл.) фактично постійно перебуває під штурмом росіян, які намагаються зачепитися за південні та південно-західні локації. Проте завдяки ефективним діям наших воїнів усі намагання окупантів продовжують залишатися безрезультатними.

Ситуація на Роботинському виступі станом на 13 квітня
Ситуація на Роботинському виступі станом на 13 квітня

Нагадаємо, що «зрізання» Роботинського виступу має для ворога певний тактичний сенс. Оскільки, коли фронт рівний, наступати простіше.

«У випадку з Роботиним і кишенею Роботине-Новопрокопівка-Вербове – це плацдарм, який українська армія створила 2023 року, і для росіян він є серйозним головним болем. Оскільки, це вклинювання в їхню не тільки першу, а й другу лінію оборони», – наголошує військовий оглядач Олександр Коваленко.

Ситуація на Роботинському виступі станом на 30 квітня
Ситуація на Роботинському виступі станом на 30 квітня

У перспективі, прогнозує він, саме цей клин може мати розвиток.

«Для росіян це серйозна проблема, вони намагаються її виправити. Тільки після цього можна говорити про створення умов (це може зайняти від пів року до року) для наступу в Оріхівському напрямку або в напрямку Гуляйполя. Раніше про це й думати не можна. Доки існує ця «кишеня», для російської групи військ питання наступу в Запорізькій області закрите», – переконує військовий експерт.

ЗАХІДНА ДОПОМОГА УЖЕ В ДОРОЗІ: ВОРОГ МАКСИМАЛЬНО НАМАГАЄТЬСЯ СКОРИСТАТИСЯ «ВІКНОМ МОЖЛИВОСТЕЙ» ПОКИ ВОНА НЕ ДІЙШЛА

«На сьогодні ситуація загострена, особливо на сході. Після певного затишшя так само спостерігається активізація ворога і на Курахівському та Куп’янському напрямках. Чому це відбувається? РФ намагається скористатися моментом», – коментує Укрінформу керівник Центру військово-правових досліджень Олександр Мусієнко.

Росіяни розуміють, що ситуація для них може значно погіршитись після того, коли ми отримаємо від партнерів додаткові пакети допомоги і зброю.

«Саме тому ворог пришвидшується, інтенсифікує наступ. Тобто раніше окупанти сподівалися, що Європа не встигне, Штати не проголосують, а відтак – вони матимуть більше часу для планування і підготовки свого наступу, який було намічено на кінець травня – початок червня», – додав експерт.

Чому наші сили відходять з деяких рубежів, приміром, з сіл Бердичі, Семенівка та Новомихайлівка?

«А тому, що зараз, окрім розбудови потужних укріплень і оборонних рубежів,  утримання певних позицій, вищим командуванням ставиться надзвичайно важливе і правильне завдання щодо збереження життя і здоров'я особового складу. Головне – боєздатності війська, аби потім було кому західну техніку та озброєння використовувати, тим самим покращувати тактичне положення, відбивати у ворога раніше втрачені позиції»

Ми сьогодні змагаємося з Росією не тільки за утримання території, а й за те, хто кого швидше виснажить.

«Тож, звісно, для нас важливо, щоб саме українські воїни зуміли виснажити російських окупантів. За це йде боротьба», – підкреслив експерт.

Відтак, пан Мусієнко наголошує, треба підкреслено уважно ставитися до будь-якої інформації: «Адже Росія, особливо зараз, робить багато вкидів, проводить ІПсО, намагаючись тиснути і на український народ, і на Сили оборони, сіючи зневіру і паніку. Але ніякої паніки не повинно бути. ЗСУ міцно тримають рубежі, а там, де це треба – тимчасово відходять. Ще раз: тому що треба берегти життя і здоров'я бійців і вичекати та вибороти той момент, коли нарешті прийде допомога від партнерів, яка дозволить значно покращити ситуацію».

На сьогодні фронт уже почав насичуватися найбільш необхідним – тими ж снарядами. Звісно, поки не достатньо, але уже краще.

«ЗСУ роблять усе можливе, аби тримати ситуацію під контролем. Навіть коли десь наші позиції змінюються й наші підрозділи виходять… Ми все одно не даємо ворогові розвинути темп операції, не даємо прорвати лінію фронту. Щойно більші об'єми допомоги почнуть з'являтися – у наших сил з'являться додатковий інструментарій, щоб виправляти і поліпшувати ситуацію на багатьох ділянках фронту», – запевняє Олександр Мусієнко.

Подібним чином висловився і гранатометник 5-ї окремої штурмової бригади ЗСУ, сержант Юрій Сиротюк: «Росія розраховувала, що ми не отримаємо аж до президентських виборів у США військової допомоги. Зараз вони розуміють, що частина цього плану зірвана, ми отримаємо належну допомогу, і Росія намагається використати ці буквально останні можливості, щоб максимально реалізувати свої цілі».

Але критичної ситуації не буде, запевняє військовий: «Слухайте, ми пережили лютий 2022 року, це втричі була критичніша ситуація. І допомоги тоді взагалі ще не було, зброї не було. Ми пережили масований наступ росіян взимку 2022-го — на початку 2023 року, який закінчився втратою міста Бахмут. А нині – це не та точка, яку можна вважати найкритичнішою. Зараз ми (на фронті, – ред.) розуміємо, що ситуація на полі бою йде до стабілізації, після надання вогневих засобів, того, що відкладалося на чорний день… Ми ж не все вистріляли. І це просто зараз йде в бій».

Водночас експерти не виключають, що з часом може відкритися можливість для успішного контрнаступу ЗСУ.

ПЕРСПЕКТИВА: ШАНС ДЛЯ КОНТРНАСТУПУ ЗСУ НА ПІВДНІ

«Ракети ATACMS та Storm Shadow, кораблі та катери, які входять до британського пакета, — все це може допомогти нам у майбутньому готуватися до певних локальних дій на півдні. Так, важливо стримувати атаки ворога на сході, але є можливість розширювати плацдарм на лівобережжі Херсонщини з використанням тих сил і засобів, які будуть нам надходити. Посилення контрбатарейної боротьби, знищення вогневих позиції ворога, знищення військових інфраструктурних обʼєктів у Криму, зменшення логістичного потенціалу ворога та, як наслідок, наступ та звільнення півдня України», – вважає Олександр Мусієнко.

Новина, що ми змогли повернути контроль над островом Нестрига на Херсонщині – дуже важлива.

«Бо зменшується контроль ворога над нижнім руслом Дніпра. Відповідно, контроль збільшується у нас. Тобто створюється передумова для того, щоб підтримувати плацдарми на лівому березі Дніпра», – акцентує військовий експерт Денис Попович.

Іноді ворог намагався заходити на острів та звідти перебиратися на правобережжя Херсонщини з метою проведення диверсій.

Росія створила Дніпровську флотилію. Її човни та катери діють по річці Дніпро, зокрема, перекинуті до окупованої Голої Пристані.

«Два місяці тому російські окупанти вже пробували на суднах заходити в тил українського угруповання, приміром, у Кринках. Тому нам для протидії важливо тримати під контролем острів Нестрига, – каже Олександр Мусієнко. – Сподіваюсь, що вийде розширити плацдарм у Кринках. Це – Плацдарм Надії, його так треба називати. А отже, я думаю, це все не просто так. Це може бути підготовка до чогось більшого».

Мирослав Ліскович. Київ

Приєднуйтесь до наших каналів Telegram, Instagram та YouTube.

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-