Замовити пресконференцію в Укрінформі

реклама

Перевага Росії у FPV-дронах – не кінець світу. Є можливість протидіяти «камікадзе»

Перевага Росії у FPV-дронах – не кінець світу. Є можливість протидіяти «камікадзе»

Укрінформ
У цій війні переможе не той, хто матиме кількісну перевагу, а той, хто матиме технологічне домінування

Останнім часом інформаційний простір лихоманить повідомленнями про те, що російські окупаційні війська отримують перевагу у FPV-дронах на полі бою і за кілька місяців зможуть полювати не лише на техніку, а й на бійців Сил оборони України. А вони зі свого боку нібито не залишатимуть підземних сховищ через цю загрозу.

Досить апокаліптично виглядає, але чи справді все так погано? Давайте розберемося.

ЯК ЗАРОДЖУВАЛАСЬ ВІЙНА ДРОНІВ

Сьогодні FPV-дрони і справді стали невід'ємною складовою ближньої зони по лінії бойових зіткнень. Але перш ніж продовжити "розбір польотів", варто коротко згадати і те, як еволюціонувало застосування FPV-дронів за останні два роки.

У 2022 році саме Сили оборони України стали законодавцями трендів застосування FPV-дронів, перетворивши їх на ефективні ерзац-бомбардувальники для добивання пошкодженої техніки ворога або безпосереднього знищення через скидання зверху того чи іншого боєприпасу. Не можна сказати, що СОУ були першими, хто вигадав такий формат застосування FPV-дронів – ця методика застосовувалася і раніше по лінії фронту обома сторонами. Але саме у 2022 році захисники України довели цей метод до досконалості.

Російські війська спробували не тільки його спішно скопіювати, а й захистити свою техніку від таких уражень. Зокрема, ґратчасті мангали, які спочатку створювалися для безглуздої протидії пікіруючим зверху засобам ураження, почали спішно міняти на суцільні козирки, які, за задумом, мали захистити техніку від скидів. Але варто було лише росіянам розпочати роботу над цими козирками, як наприкінці 2022 - на початку 2023 рр. стали з'являтися FPV-дрони-камікадзе.

Маневрені, озброєні спочатку пострілом від РПГ-7 кумулятивного типу ПГ-7 – від них уже не рятували козирки, і тому рембати стали варити ґрати на бічні проєкції, встановлювати сітки. Техніка все більше починала нагадувати кустарні вольєри у зоопарку.

Але в цій історії розвитку методів застосування FPV-дронів головне все ж таки те, хто завжди був на крок попереду й хто наздоганяв і пристосовувався до протидії. І, як ми можемо бачити, у винахідливості застосування FPV-дронів Сили оборони України завжди були попереду російських окупаційних військ, а ті вже наздоганяли нас як за методами застосування, так і засобами захисту.

Але є один аспект, у якому РОВ завжди були попереду СОУ, – фінансування. Росія могла собі дозволити закуповувати запчастини або повністю готову продукцію FPV-дронів значно більшими партіями, аніж Україна. Особливо у Китаю, низка компаній якого має негласне правило – віддавати пріоритет щодо виконання найбільшого замовлення.

Росія могла собі дозволити замовити 50, 100, 300 тисяч дронів і отримати їх раніше за всіх інших замовників. І саме в такий період ми з вами входимо у 2024 році, коли країна-агресор отримує пріоритет на замовлення та їх виконання доводиться до пікових показників.

ПРОТИДІЯ ЗАГРОЗІ

У принципі, у фразах "наші військові ховатимуться під землею" або "на кожного військового буде по ворожому дрону" немає нічого нового.

Згадаймо 2022 рік, початок повномасштабного вторгнення, коли російська артилерія по всіх фронтах влаштовувала вогневий вал, застосовуючи по 80 тисяч пострілів на добу. Тоді можна було сказати, що у РОВ на кожного другого українця було по артилерійському пострілу. І тоді українські військові також завжди перебували в укриттях.

Ситуація повторюється, але змінився засіб ураження. І до протидії йому також можна пристосуватись, як і в інших випадках.

Війна в Україні – це війна технологій та адаптації. Той, у кого технології та вища адаптивність, той виживає і перемагає. Зараз черга СОУ.

Одним із засобів адаптивності до протидії FPV-дронам є елемент РЕБ, який стає штатною одиницею не лише на рівні окремо взятого формування, основного тактичного підрозділу, а й ротні, взводні позиції, одиниці техніки. Окопний РЕБ, РЕБ на танк, ББМ, артилерійська позиція тощо.

Ми всі добре пам'ятаємо обіцянку президента України Володимира Зеленського про передачу у війська мільйона дронів. Але до цієї обіцянки дуже важливим доповненням може стати і стає підготовка процесу насичення військ комплексами радіоелектронної боротьби.

У цій війні переможе не той, хто матиме кількісну перевагу, а той, хто матиме технологічне домінування.

ВИСНОВКИ

Щодо застосування окупантами FPV-дронів – на добу зараз у середньому вони використовують 150-200. На місяць – від 4500 до 6000. Динаміка застосування і справді демонструє нарощування росіянами потенціалу, але показник не стабільний, що безпосередньо вказує на залежність від постачання як комплектуючих для локалізованої збірки, так і готової продукції. Основним постачальником FPV-дронів для Росії залишається Китай.

Говорити про підвищення ударного потенціалу РОВ до рівня мільйона FPV-дронів на рік або 80 тисяч на місяць (або 2500-3000 за добу) поки що передчасно та безпідставно. Прагнення окупантів монополізувати постачання FPV-дронів очевидні.

Росія і справді в 2024 році вийде на абсолютно новий рівень застосування FPV-дронів. Але це не є кінцем світу і натяком на якусь поразку та безвихідь. Українська армія була і в гірших ситуаціях, з яких виходила завдяки винахідливості та несподіваним для ворога рішенням.

В умовах нинішньої фази протистояння чітко проглядається необхідність домінування технологій. І в той час як у Росії в цьому питанні можливості обмежені, Україна має доступ як до західної продукції (за відповідної дипломатичної роботи), так і власне виробництво необхідних засобів протидії.

Тільки правильне розташування пріоритетів на найвищому державному рівні зможе забезпечити армію необхідними засобами, а російську загрозу кількісної переваги значно скоротити.

Матеріал опубліковано в межах спільного проєкту OBOZ.UA та групи "Інформаційний спротив".

Олександр Коваленко, військово-політичний оглядач групи «Інформаційний спротив»

Джерело: OBOZ.UA

* Точка зору автора може не збігатися з позицією агентства
Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-