KyivStratcom Forum 2024: стратегічні комунікації воєнного часу
12 модераторів, 47 спікерів, 7 панелей + один діалог (із керівником ГУР Кирилом Будановим), 4 сайд-івенти – і аж 410 гостей. Такими є сухі цифри двох днів роботи Форуму.
Ключовими ж темами дискусій стали актуальні та майбутні комунікаційні виклики перед Україною і світом. Жваве обговорення викликали також координація зусиль України та міжнародних партнерів, держави і неурядових організацій; робота з BigTech-платформами; використання Росією церкви, спорту, культури в якості інформзброї.
Центр стратегічних комунікацій зібрав для вас головне з Kyiv StratcomForum.
Соціальні платформи: взаємодія та регуляція
Однією з найгарячіших тем, яку не могли обійти своєю увагою панелісти та гості Форуму, була інформаційна монополія соціальних платформ: як свідчать опитування, близько 80% українців дізнаються новини саме з соціальних мереж. Особливу увагу традиційно було приділено проблемі Telegram – найпопулярнішого, проте далеко не найбезпечнішого месенджера в Україні.
«Telegram, з точки зору національної безпеки, точно є проблемою. Це треба розуміти. До того ж таки, я абсолютно проти утисків свободи слова. Але це вже занадто. Тобто у нас будь-яка людина може зробити канал, почати на ньому писати все, що йому заманеться, а коли щось починають робити, прикриватися тим, що це свобода ЗМІ. Та це не свобода ЗМІ, це трошки інакше називається», наголосив начальник ГУР МО Кирило Буданов.
Втім проблема монополії соціальних платформ є значно ширшою і вимагає комплексних рішень. За словами віце-прем’єр-міністра України ‒ міністра цифрової трансформації Михайла Федорова, інформаційна війна йде вже на новому рівні.
«Ми бачимо великий потік дезінформації, мова не лише про Telegram. Створюється дуже багато різного контенту, буцімто українського, але насправді він створюється явно з російської сторони», – наголосив віце-прем’єр.
Проблеми у сфері комунікацій пов’язані не лише із дефіцитом регуляції, але й з недостатньою координацією всередині державної комунікаційної системи.
«Ситуація погіршилась, причому всередині державної комунікаційної системи. Зменшилась співпраця з громадянським суспільством, зменшилася координація, з’явились зони впливу, які між собою ворогують і конкурують… Ми знаємо, що великою мірою помінялися комунікаційні команди і багато журналістів скаржаться, що невідомо, куди бігти, кого питати, до кого звертатися», – зазначила медіаекпертка Любов Цибульська.
Втім, є проблеми і зі змістом комунікацій і на часі зміна самого підходу до спілкування з українським суспільством. «Настрій «переможемо за місяць» допомагав триматися на початку війни, але зараз подібні настрої однозначно є деструктивними. Ми дуже сильно потребуємо дорослої розмови, коли комунікації не намагаються робити покращену картинку. Зараз наша відповідальність маневрувати між безпекою і протидією, не даючи ворогу ніяких додаткових інструментів впливу, вести з власним суспільством дорослу розмову і говорити про проблеми. Це складно, це потрібно робити постійно», – наголосив начальник Управління преси та інформації МО Іларіон Павлюк.
Зменшення інтересу до України в світі
Обговорюючи виклики, учасники форуму виявили подібні проблеми й у сфері зовнішніх стратегічних комунікацій. Передусім, негативну роль відігравала недостатня готовність до нових викликів, з якими зіткнулася держава після початку повномасштабної війни.
«Дані аналітики показують, що є певний спад уваги світу до України – на рівні 20-40%. Пошуковий інтерес до України повернувся до рівня, який був до повномасштабного вторгнення РФ… Частка голосу України у міжнародних медіа падає і це дуже тривожний тренд. На такі теми, як наша оборона, контрнаступ, минулого року частка спікерів від України становила інколи 20-30%, а це означає, що про Україну говорили інші експерти, зокрема й російські», – розповіла керівниця BrandUkraine Марія Липяцька.
Тихий: «Вірте в Україну, вірте в Збройні сили України. Не дозволяйте ні західним медіа, ні голосам всередині сіяти зневіру. Розповідати про те, що все погано, нічого не вийде. Песимісти жодного разу не вигравали воєн. Оптимізм — це нормальна життєва позиція для жахливої ситуації, в якій ми перебуваємо, для викликів, які перед нами стоять. Це енергія нашого руху вперед. Тому вірте в Україну. І давайте цю віру транслювати на зовнішню аудиторію, добиватися необхідних для нашої держави рішень за кордоном».
Ці зміни вимагають також перегляду змісту наших комунікацій зі світом. За словами Радника з комунікацій МЗС Георгія Тихого, тепер з іноземцями треба комунікувати через аргументи та цифри: «Ми почали з кінця осені застосовувати те, що називаємо магією цифр. Коли ми розуміємо, що нам треба розмовляти зі скептичною аудиторією, де гасла більше не працюють, нам треба працювати через комунікацію аргументів і цифр».
Таким чином, головні виклики, які стоять перед фахівцями зі стратегічних комунікацій сьогодні, полягають у:
- налагодженні ефективної системи комунікацій, яка працюватиме як із внутрішньою, так і з зовнішніми аудиторіями;
- переході від мови гасел та емоцій до аргументованої, раціональної розмови – як із українською, так і з іноземною аудиторією;
- розробці і впровадженні ефективних засобів регуляції інформаційного простору і формування єдиної стратегії протидії дезінформації.
Проблеми координації між державними і неурядовими структурами
Учасники форуму неодноразово ставили питання поглиблення координації та співпраці між різними структурам, що спеціалізуються на комунікаціях. Як в Україні, так і на міжнародному рівні.
Так, голова парламентського Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики Микита Потураєв зазначив, що для вирішення проблем із комунікацією з глобальними BigTech-компаніями необхідно покращити ефективність координації дій урядових установ та органів влади.
«Розв’язання наявних проблем полягає в співпраці, ще тіснішій, ніж вона є, між віце-прем’єром (Михайлом Федорровим), комітетом, регуляторами… Нам потрібно мати метафоричний стіл, на який ми викладатимемо все, що в нас відбувається… Нам потрібна найтісніша комунікація. І саме тоді ми зможемо генерувати іноваційні рішення», ‒ підкреслив народний депутат.
Серед таких рішень він згадав законопроект про регулювання діяльності месенджерів.
«Досвід успішних країн каже, що результат досягається тоді, коли є максимальна залученість держави і суспільства. При чому на першому місці має бути саме суспільство… У цьому запорука успіху», ‒ резюмував Микита Потураєв.
Буданов: «Люди мають вірити в перемогу. Без віри в перемогу перемогти неможливо. І зброя, і гроші ‒ все потрібно. Але без віри це зовсім нереально. Дай людині найсучаснішу зброю, але якщо вона не вірить (в перемогу), ‒ то просто розвернеться і буде рухатись не в той бік. Віра ‒ це основа»
Своєю чергою начальник Головного управління розвідки Міністерства оборони України Кирило Буданов повідомив, що нещодавно ГУР підписало меморандум про співпрацю з Центром стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки. «Ми підписали такий меморандум. Це, на наш погляд, поліпшить нашу спільну роботу в протидії системній дезінформації», ‒ сказав керівник ГУР.
Міжнародна інформаційна коаліція: сила в єднанні
На необхідність посилення міжнародної співпраці фахівців з комунікацій звертали увагу майже усі учасники Форуму.
«Сьогодні ми потребуємо не тільки власної мобілізації, а й допомоги спеціалістів у сфері комунікацій з різних країн світу, які мали подібний досвід», ‒ зазначив очільник в.о. міністра культури та інформаційного політики Ростислав Карандєєв.
Британський дослідник Пітер Померанцев нагадав про те, що автократії спільно атакують демократичні країни, координують зусилля в сфері цензури та розповсюдження дезінформації, поширюють спільні меседжі. І тому країнам Вільного світу варто об’єднувати зусилля для протидії цій загрозі.
«Ми маємо напрацювати модель співпраці в цій площині. Ми знаємо, що вони (автократії) роблять: використовують фабрики тролів, державні медіа, які просувають конспірологію, хакерські атаки на виборчі системи тощо», ‒ розповів Пітер Померанцев.
На думку експерта, для формування ефективних політик потрібно відповісти на низку запитань та визначитися, куди, в першу чергу, мають бути спрямовані зусилля.
«Як ми можемо співпрацювати в площині тиску на технологічні платформи, щоб вони були більш відкритими та ефективними у контролі за дезінформаційними операціями, що пов’язані з певними державами? Як ми можемо працювати разом у сфері стратегічних комунікацій, щоб охопити ключові вразливі аудиторії у важливих країнах, що зазнають дезінформаційних атак? Як ми можемо забезпечити постійне надходження достовірної інформації, яка залучатиме аудиторію до дійсно важливих тем? Як нам достукатися до аудиторій всередині диктатур і чи є це продуктивним витрачанням нашого часу?», ‒ підкреслив експерт.
Тихий: «Коли ми розуміємо, що нам треба розмовляти зі скептичною аудиторією, де гасла більше не працюють, нам треба працювати через комунікацію аргументів і цифр. Цифри — це особливий інструмент комунікації, який дозволяє малювати велику картинку»
Віце-прем’єр-міністр – міністр цифрової трансформації Михайло Федоров висловив впевненість у тому, що саме Україна має сформулювати нову стратегію боротьби з дезінформацією та запропонувати її світові.
«Нам потрібно запропонувати світу нову адженду, як боротися з дезінформацією. Сьогодні ми найбільший полігон для тестування російської пропаганди, будь-яких наративів і інструментів», – підкреслив віце-прем’єр.
А керівник Центру стратегічних комунікацій Ігор Соловей закликав до створення міжнародної інформаційної коаліції.
«Ми бачимо, якою є військова допомога Україні: є танкова коаліція, є авіаційна коаліція, є коаліція з ППО, розмінування і так далі. Чому не може бути інформаційної коаліції?…».
За його словами, в України є значний досвід і напрацювання з протидії російському інформаційному впливу. «Росія використовує інформаційні платформи як зброю. Ми проти цієї зброї боремося. І наші партнери могли б цей досвід перейняти. Частково це вже відбувається: ми бачимо, як наші партнери блокують російські телеканали, звертають увагу на діяльність російських і проросійських організацій у себе в країнах. Але цього замало. Оскільки тоталітарні режими уже об’єднуються, а ми лише думаємо, як нам співпрацювати», ‒ пояснив керівник ЦСКІБ.
Матеріал підготовлено редакцією «Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки» для сайту Укрінформу
